Основні факти
- У межах Нижньодністровського національного парку відпустили трьох молодих кам’яних куниць у природне середовище.
- Тварини перебували на реабілітації з початку весни і до середини серпня.
- Для випуску було обране місце із різноманітними природними екосистемами.
- Кам’яна куниця є регулятором чисельності гризунів і сприяє розповсюдженню насіння рослин.
Про завершення процесу реабілітації і перспективи подальшого природного існування тварин розповів співробітник Нижньодністровського парку, кандидат біологічних наук Сергій Курочкін.
Тривалий шлях до повернення свободи
Ще впродовж весни молоді куниці були доставлені до Центру реабілітації і допомоги куницевим. Кожна тварина вимагала лікувального догляду та спеціальної уваги. До середини серпня вони пройшли складний і комплексний курс відновлення. Це означало не лише загоєння фізичних травм.
Головною метою реабілітації є повернення тварини у природне середовище, а не приручення. Дика куниця має зберігати природну пильність і не сприймати людину як джерело їжі чи безпеки. Вона повинна вміти самостійно добувати харчування, використовувати природні схованки та орієнтуватися на місцевості.
Кам’яна куниця має правильно реагувати на незвичні звуки і запахи, а також уникати потенційної загрози. Під час реабілітації фахівці створювали умови, максимально наближені до природних, і тренували необхідні навички тварин.
Незважаючи на назву, кам’яна куниця мешкає не лише серед каменів. Вона населяє балки, степові схили, лісові узлісся, зарості чагарників, сади та мозаїчні сільські ландшафти. Для цього виду важливими є сухі підвищені місця, густі зарості та надійні схованки, такі як порожнини між корінням дерев, купи хмизу, нори інших тварин, дупла і тріщини у камінні.
Саме тому для випуску молодих куниць була обрана ділянка «Шепіт заплав», де сконцентровані степові схили, луки, зарості кущів, фрагменти деревної рослинності й водно-болотні угіддя. Мозаїчний ландшафт сприяє тваринам у пошуку корму, укриттів та безпечних шляхів пересування.
Хижак-опортуніст та природний садівник
Кам’яна куниця є переважно нічною твариною. Її гнучке, довге тіло дозволяє проникати у вузькі щілини, а міцні лапи з гострими кігтями роблять її вправним лазальником. В сутінках вона здатна долати великі відстані, досліджуючи територію й запам’ятовуючи місця сховищ і кормові ділянки.
Це не спеціалізований мисливець, а всеїдний хижак-опортуніст. Режим харчування включає мишоподібних гризунів, великих комах і інших безхребетних. Також куниця споживає плоди та ягоди. Частина насіння рослин проходить через її травну систему і розповсюджується на далекі відстані. Таким чином, кам’яна куниця одночасно контролює чисельність дрібних тварин і сприяє поширенню рослинності.
Особливості життєвого циклу кам’яної куниці
Біолог Сергій Курочкін також підкреслив цікаву особливість виду. Парування кам’яних куниць відбувається влітку, проте розвиток зародка тимчасово зупиняється. Завдяки відтермінованій імплантації потомство з’являється на світ лише наступної весни, коли природні умови є найбільш сприятливими для їх вирощування.