Прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін 18 липня підписав розпорядження про вихід Москви з угоди про військово-технічне співробітництво з Німеччиною.
Відносини Росії із західними країнами загострилися на фоні введених санкцій проти Москви та широкої підтримки України. Росія регулярно стикається з посиленими санкціями через продовження повномасштабної війни.
Німеччина і Росія вперше уклали цю угоду у 1996 році, після падіння «залізної завіси» та розпаду СРСР.
Російське Міністерство закордонних справ раніше заявило, що двостороння угода втратила своє значення через «ворожу» політику Німеччини щодо Москви.
«За нинішніх обставин угода втратила свій сенс і практичне значення через відкрито ворожу політику (німецьких) владних структур і зростаючі агресивно-мілітарні амбіції уряду Німеччини»
— повідомили в МЗС РФ.
Відносини Росії із західними державами погіршилися ще з моменту невизнаного Кремлем анексування Криму у 2014 році та початку першої війни проти України того ж року.
Натомість Кремль звертається до співпраці із Північною Кореєю, Іраном та Китаєм, прагнучи зберегти торговельні зв’язки й регіональний вплив.
12 липня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрівся з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином у східному місті Вонсан під час триденного візиту до Північної Кореї.
Кім заявив, що його країна «безумовно» підтримує повномасштабну війну Росії проти України.
6 липня Лавров провів переговори з заступником міністра закордонних справ Ірану Аббасом Аракчі на саміті БРІКС у Ріо-де-Жанейро, Бразилія.
Москва підтвердила підтримку права Ірану на атомну енергетику та запропонувала зберігати іранський уран як частину можливого рішення суперечок щодо ядерної програми Тегерана.
5 червня президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва може надати передове озброєння певним регіонам для ударів по «чутливих» західних цілях у разі, якщо Україна атакуватиме Росію зброєю, поставленою Заходом.