Після двох днів переговорів і панельних дискусій у Римі на четвертій Конференції з відновлення України (URC) одна тема виділялася серед інших — критичні мінерали.
Під час насиченого воркшопу 11 липня за участю представників Міністерства економіки України, мінерального та фінансового секторів, а також інвесторів і американського урядового агентства International Development Finance Corporation (DFC) послання було чітким і гучним — мінерали України відкриють безліч можливостей.
«Це URC приватного капіталу і URC критичних мінералів»
— заявила Олена Кошарна, генеральний директор і співзасновник української приватної інвестиційної компанії Horizon Capital, під час воркшопу.
Після низки напружених переговорів Україна і США 30 квітня підписали угоду про створення фонду, який інвестуватиме в проекти українських ресурсів та інфраструктури та ділитиметься прибутками від них. Хоч угоду й назвали «мінеральною», фонд — під назвою Reconstruction Investment Fund, створений згідно з цією угодою — може інвестувати в природні ресурси, включаючи нафту та газ, суміжну інфраструктуру, а також оборонні проєкти.
Однак мінерали, здається, стали початком цього фонду, оскільки родовище літію визначене як пілотний проект, поки DFC разом з Українським агентством державно-приватного партнерства (PPP Agency) продовжують розвивати фонд. Україна має ключові матеріали, такі як літій, графіт і титан, які привернули увагу світових інвесторів, зацікавлених у зниженні домінування Китаю на ринку мінералів.
Проблема в тому, що попри наявність родовищ критично важливих сировинних матеріалів (CRM), Україна не має достатньо коштів для повного їх використання. Реалізація необхідних проєктів буде справою не лише США — потрібна участь кількох країн, що відкриває інвестиційні можливості й для європейців, зазначили учасники панелі.
Після ухвалення угоди з’явилися побоювання, чи не порушує вона партнерство з критичними сировинними матеріалами, підписане між Брюсселем і Києвом у 2021 році, і чи не загрожує це вступу України до ЄС.
«Я не вважаю це конкуренцією між США та Європою; вони можуть розвиватися й посилювати один одного — у Європи дуже потужне виробництво, а в США — відмінний ІТ і технологічний сектор»
— сказав Сергій Войцеховський, член правління українського гірничодобувного гіганта BGV Group Management, 12 липня.
«Усі проєкти CRM потребують фінансування, технологій і доступу до ринку — для створення цінності з усіх трьох аспектів краще та швидше використовувати потужності всіх цих країн»
— додав він.
Що думають українські компанії?
Українські видобувні компанії відчувають зростання оптимізму, адже родовище літію Добра приваблює першого інвестора у фонд — компанію TechMet, яку підтримує DFC. На першому поверсі URC проходила виставка українських бізнесів, зокрема виробника титану Velta, що презентував новий проєкт кластера критичних матеріалів на суму 142,5 мільйона доларів, охоплюючи такі матеріали, як ільменіт, глина та каолін.
Проєкт претендує стати першим у світі, що створить вертикально інтегрований кластер «від видобутку до готового продукту», а в даному випадку — це виготовлення деталей із титанового порошку для 3D-друку, розповіла Олена Лесняк, заступниця генерального директора Velta, в інтерв’ю Kyiv Independent 11 липня.
Velta шукає фінансування для реалізації проєкту впродовж найближчих 2–3 років та веде переговори з провідними приватними і державними американськими установами, серед яких і DFC, щодо фінансування окремих частин проєкту. Зацікавленість DFC у мінералах України стимулює інтерес і з боку інших інвесторів, зазначила Лесняк.
«Здається, щось уже змінюється: США готові підтримувати, інвестувати й змінювати тут ландшафт як у енергетичному секторі, так і в мінеральних ресурсах»
«Ця угода нас дуже тішить і вселяє надію, адже у нас є ресурси у землі й досвідчена, компетентна команда. Ми віримо, що ця угода створює партнерство вигідне для обох сторін, участь у якому нам приємна і якою ми пишатимемося».
— розповіла вона.
В Україні небагато мінеральних компаній, придатних для інвестицій, та DFC веде перемовини з іншими великими гравцями. Один з них — BGV, що обговорює з DFC перспективи добування, хоча деталі наразі не оприлюднено.
Співпраця з DFC не означає, що BGV ігноруватиме Європу. Навпаки, Войцеховський бачить «екосистему» партнерів. В останній день URC BGV підписала лист про наміри з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) щодо розробки Балакіївського родовища графіту в центральній Україні.
Параметри проєкту вартістю 450 мільйонів доларів ще не остаточно затверджені. Планується створення заводу з виробництва надвисокоякісного сферичного графіту (SPG), який можна використовувати у літій-іонних батареях для електромобілів.
Наразі в Європі немає комерційних можливостей для виробництва SPG. BGV успішно протестував графіт з Балакіївського родовища в літій-іонних акумуляторах на початку цього року, що може відродити виснажений графітовий сектор України і позбавити Європу та США залежності від китайського графіту.
Що думають інвестори?
Одне з ключових повідомлень цього року на URC полягало в тому, що Європа і США працюють разом, розповів Генеральний секретар Міжнародної палати торгівлі (ICC) Джон Дентон у коментарі Kyiv Independent. Він похвалив DFC за створення можливостей для інвесторів, особливо у сфері критичних матеріалів України.
«(Відновлення України) — це не локальна ініціатива Європи. Це глобальний інтерес, і для США тут відкриваються величезні можливості — саме тому й потрібна угода про критичні мінерали»
— зазначив він.
Ще одним відомим учасником URC був австралійський мільярдер Гірничої промисловості доктор Ендрю Форрест, який на URC 2023 оголосив про створення інвестиційного фонду вартістю 500 мільйонів доларів у партнерстві з інвестиційним гігантом BlackRock.
Цього разу він взяв участь у панелі з мінералів і закликав Європу серйозно інвестувати у гірничий сектор України, який вбачає як фундамент як європейського, так і українського суверенітету, інакше ризикуючи відстати у глобальній гонці за мінералами.
Цьогоріч ЄС посилив увагу до критичних мінералів на тлі геополітичної напруги, навіть створюючи їх запаси. 4 червня ЄС оголосив про 13 позаєвропейських стратегічних проєктів разом із 47 європейськими. Графітовий проєкт BGV у Балакіївському родовищі — один із них і єдиний з України.
«Нещодавні дискусії про стратегічну незалежність посилили фокус на деяких родовищах у Європі. Раніше всі задовольнялися імпортом з Китаю, а тепер питають: чому б нам не використати ресурси поруч із нами?»
— сказав Арвід Тюркнер, керівник офісу ЄБРР в Україні, в інтерв’ю 9 липня, зазначивши, що проєкт планувався ще задовго до того, як США почали говорити про мінерали України.
Незважаючи на те, що Тюркнер не знайомий із юридичними деталями Reconstruction Investment Fund, він на даний момент не бачить потенційних конфліктів між європейськими та американськими інтересами, на що зауважували критики під час переговорів. Натомість він вбачає можливість для співінвестицій ЄБРР у проєкти, що охоплені фондом.
Водночас він звертає увагу на проблему великої кількості невикористаних родовищ. Часто вони належать олігархам, які не вкладають кошти у розробку, навіть маючи дозвіл, що призводить до напруження у гірничодобувній сфері.
«Для залучення більшого інвестування через фонд, на мою думку, потрібно впорядкувати деякі “сплячі” ліцензії. Можливо, їх видали давно, але ними ніколи не займалися, або їм треба визначити термін дії»
«Інвестиції або повинні слідувати за ліцензіями, або слід дати можливість працювати комусь іншому.»
— сказав він.