Міністр закордонних справ Литви Кестутіс Будріс 14 лютого відкинув концепцію «безпекових гарантій, подібних до статті 5», які Україна нині обговорює із західними партнерами, закликаючи шукати реалістичні рішення замість «порожніх» обіцянок.
В інтерв’ю Kyiv Independent на полях Мюнхенської конференції з безпеки він наголосив:
«Ніяких аналогів статті 5 не може бути… Адже стаття 5 означає, що якщо ти в біді, я обіцяю прийти на допомогу і, якщо потрібно, загину за тебе»
.
Усі інші подібні заяви є лише риторичними виразами, підкреслив очільник зовнішньополітичного відомства Литви.
Через те, що Україна все ще заблокована в прагненні до повноправного членства в НАТО, вона веде переговори із західними союзниками про післявоєнні гарантії безпеки, які мають базуватися на принципах статті 5 Північноатлантичного договору і спрямовані на стримування подальшої агресії з боку Росії.
Для довідки, стаття 5 НАТО передбачає:
- Напад на одного члена альянсу розглядається як напад на всіх членів.
- Союзники зобов’язуються надати допомогу, включно з військовим втручанням.
Уряду США часів адміністрації Дональда Трампа висловлював готовність надати подібні гарантії Україні в рамках мирних переговорів, що спричинило дискусії щодо їх надійності та можливого впливу на авторитет НАТО.
Кестутіс Будріс деталізував:
«Справжні гарантії безпеки — це сили, які прибувають на підтримку України. Якщо ж цього не буде, існують інші заходи».
Між такими альтернативами міністр назвав перспективу членства в ЄС або фінансову підтримку для Збройних сил України, вважаючи їх більш реалістичними.
Для забезпечення справедливого і тривалого миру на території України, партнерів Києва необхідно:
- Вкладати ресурси і зусилля у цей процес;
- Уникати порожніх структур і симуляційних угод і гарантій, підкреслив він.
Раніше у лютому Politico повідомило, що міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен порадила американським посадовцям не порівнювати двосторонні угоди з Україною зі статтею 5 НАТО, щоб не змішувати ці поняття.
Для контексту:
- Фінляндія приєдналася до НАТО у 2023 році і має кордон із Росією довжиною 1340 кілометрів (830 миль).
- Литва межує з російським ексклавом Калінінград та союзною Москві Білоруссю, що ставить обидві країни на перший план у можливому конфлікті.
Президент США Дональд Трамп, який часто критикував європейських союзників і наполягав на анексії Гренландії, 9 січня визнав, що його зобов’язання щодо майбутньої оборони України залежить від його оцінки, що Росія не повторить наступного вторгнення.
Переговори про гарантії безпеки тривають, наступні зустрічі між представниками США, Росії та України заплановані в Женеві 17-18 лютого.
При цьому президент Володимир Зеленський закликав підписати гарантії безпеки строком на 20 років ще до укладання мирної угоди, тоді як Вашингтон дотепер утримується від погодження будь-яких запевнень, надаючи перевагу швидкому укладенню миру.