Європейські лідери затвердили надання безвідсоткового кредиту для України, що забезпечить фінансову підтримку країні, яка відчуває значний дефіцит коштів, принаймні на найближчі два роки. Про це повідомив президент Ради ЄС Антоніу Кошта.
Він заявив у своєму дописі в соціальних мережах: «Ми досягли домовленості. Прийнято рішення надати 90 мільярдів євро (105,5 мільярдів доларів) на підтримку України на 2026–2027 роки. Ми взяли на себе зобов’язання — і виконали їх».
Спочатку представники Євросоюзу планували підкріпити значний кредит Україні за рахунок заморожених російських активів. Проте через відсутність одностайності цей план було відхилено на останньому етапі, зокрема через розбіжності серед лідерів ЄС у Брюсселі. В результаті було прийнято альтернативний варіант фінансування – позику, підкріплену бюджетом ЄС. Цей підхід дозволяє уникнути використання російських активів, але може виявитися дорожчим і менш гнучким, ніж початкові плани.
Ключові положення угоди:
- Позику буде надано Україні у 2026 та 2027 роках, що дозволить забезпечити приблизно дві третини фінансових потреб країни.
- Україна ризикувала вичерпати свої фінансові ресурси вже до середини 2026 року.
- Німецький канцлер Фрідріх Мерц на платформі X зазначив, що ця угода є чітким сигналом для Путіна про те, що війна не матиме для нього вигоди.
Паралельно уряди ЄС та Європейський парламент продовжують обговорення окремого механізму фінансування, пов’язаного із замороженими активами Центрального банку Росії. Ця пропозиція досі перебуває на стадії розгляду і не була ухвалена на саміті.
Рішення було ухвалено у останній момент, 18 грудня, після серії підготувальних зустрічей європейських дипломатів, які не змогли досягти консенсусу перед самітом. За інформацією Politico, радники вела переговори на полях саміту протягом усього дня, намагаючись залучити до угоди Бельгію.
Саме Бельгія, країна, де розміщена більшість заморожених активів, була найбільшою супротивницею початкового плану. Влада країни побоювалась потенційних фінансових ризиків, адже у разі судового повернення активів з боку Росії її економіка могла б зазнати втрат, еквівалентних третині валового внутрішнього продукту.
Після тривалих обговорень технічної і правової можливості створення позики, забезпеченої замороженими російськими активами, дипломатами було визнано, що цей механізм є надто складним і політично чутливим для вирішення на даному етапі, що й змусило лідерів обрати альтернативний безвідсотковий кредит.
Перед самітом і німецький канцлер Фрідріх Мерц, і головна дипломатка ЄС Кая Каллас оцінювали ймовірність успіху ініціативи щодо воєнних репарацій як 50/50.
Ідея такого кредиту була вперше озвучена президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн під час її Послання про стан Союзу перед Європейським парламентом у вересні 2025 року, а офіційна юридична пропозиція з’явилася 3 грудня.
12 грудня європейські країни проголосували за безстрокову блокаду активів, посилаючись на статтю 122 договорів ЄС — зазвичай застосовується для допомоги членам у разі економічних криз. Ця норма передбачає прийняття рішення кваліфікованою більшістю, тобто мінімум 15 держав, що охоплюють 55% населення блоку.
Зазвичай питання зовнішньої політики вирішуються лише одностайним голосуванням.
Безстрокова блокада активів дозволила уникнути ризику вето з боку Угорщини чи Словаччини, які раніше мали можливість перешкоджати подовженню блокування, що потребувало одностайності і переглядалося кожні шість місяців.