Місцева влада столиці офіційно заявила, що в Києві не зафіксовано жодного випадку смерті, пов’язаного з відсутністю електроенергії чи опалення взимку, незважаючи на тривалі місяці сильних холодів, спричинених численними обстрілами російськими військами енергетичної інфраструктури України.
Президент Володимир Зеленський у своєму виступі 1 березня повідомив, що за три зимові місяці Росія застосувала понад 14 600 керованих авіабомб, 738 ракет і майже 19 000 ударних безпілотників.
Попри це, глава держави наголосив:
- українці вистояли у цю складну зиму.
З жовтня 2025 року через повторні ракетні та дронові атаки на столиці сильно постраждала система електропостачання. У найхолодніші дні стовпчик термометра опускався до -25°C, опалення багаторазово відключалося на кілька днів, і тисячі киян вимушені були виживати у холодних квартирах. Протягом усього сезону енергетики та чиновники кілька разів попереджали про ризик гуманітарної катастрофи внаслідок атак на енергетичні об’єкти.
Працівники ремонтують ділянки Дарницької теплоелектроцентралі, пошкоджені внаслідок обстрілів у Києві. Фото: Роман Пилипей / AFP через Getty Images.
Есфір Рудмінська, 88 років, сидить на ліжку у квартирі без електрики та мінімальним опаленням у Києві. Фото: Роман Пилипей / AFP через Getty Images.
Інтернетом ширилися чутки, що низькі температури у помешканнях могли стати причиною кількох смертей у столиці, зокрема випадки загибелі 82-річного Павла Лойка та 88-річної жінки у Подільському районі привернули увагу громадськості. Однак, як повідомили міська та регіональна влада, судовмедичні експертизи встановили, що смерть настала через хронічні серцево-судинні захворювання, а не гіпотермію.
Київська міська державна адміністрація (КМДА) у письмовій відповіді на запити «Kyiv Independent» підтвердила відсутність офіційних даних про смерті, пов’язані з холодом у приміщеннях внаслідок тривалих відключень опалення чи електропостачання.
- Станом на 6 березня жоден випадок не зафіксований відповідними службами та закладами охорони здоров’я.
- Зазначено, що з січня 2026 року окремі смертельні випадки гіпотермії документувалися серед безпритульних, які піддавалися впливу низьких температур на вулиці, але не були пов’язані з умовами в квартирах чи будинках.
Проте працівник київської волонтерської організації, побажавши не називати імені, висловив скептицизм щодо повноти офіційної статистики подвійними причинами:
- він часто бачив літніх людей, які намагалися вижити в холодних кімнатах під час відключень, одягнені у кілька шарів одягу та запаровані у шарфи і шапки, покликані зігрітися будь-якою ціною.
- За словами волонтера, можливі смерті через холод не фіксуються як гіпотермія, оскільки низька температура може спричинити інсульт, дихальну недостатність або інші патології, які й вносяться у свідоцтво про смерть як основна причина.
Медичний директор організації Physicians for Human Rights доктор Мішель Гайслер пояснила, що довготривалий вплив холоду завдає значного стресу організму, особливо серед осіб похилого віку та хворих на хронічні захворювання.
Основні фізіологічні реакції на холод, які вона назвала:
- Активація симпатичної нервової системи
- Звуження кровоносних судин
- Підвищення артеріального тиску
- Збільшення згортання крові
Ці процеси допомагають пояснити сезонне збільшення кількості інфарктів та інсультів взимку.
Ризики перебування у холодних приміщеннях мають особливо гострий характер, якщо температура впала нижче безпечного рівня. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує підтримувати температуру в будинках не нижче 18°C, при цьому для літніх і дітей необхідно забезпечувати більш високі рівні теплозабезпечення.
- Дослідження вказують, що при зниженні температури в житлі нижче 18ºC зростають негативні наслідки для серцево-судинної та дихальної систем,
- а при 9ºC і нижче — особливо для літніх людей підвищується ризик гіпотермії.
Однак у статистиці причини смертей холод та вплив низьких температур зазвичай не заносяться напряму.
- За словами доктора Гайслер, це не прямі випадки гіпотермії чи обморожень, а комплексний фізіологічний стрес,
- коли переохолодження посилює існуючі хвороби і провокує гострі серцево-судинні або респіраторні ускладнення, що стають задокументованою причиною смерті.
Щодо того, чи може холод послужити непрямою причиною смерті навіть без фіксації в офіційних документах, експертка відповіла ствердно.
- Холод може збільшувати смертність від хвороб серця та легень, навіть якщо у свідоцтві про смерть не зазначається як гіпотермія.
Крім того, наслідки переохолодження можуть проявлятися не відразу, а через кілька днів.
- Ризик смерті досягає максимуму приблизно через 5-6 днів після сильного холоду, та може залишатися підвищеним до 23 днів.
Волонтер також зауважив, що через відключення ліфтів рухливість літніх людей суттєво обмежується, вони фактично опиняються відрізаними від вулиці, не можуть самостійно купити ліки чи необхідні товари, а соціальні працівники і волонтери через навантаження не завжди встигають надати допомогу всім.
Офіційна позиція Києва залишається такою, що жодна смерть не класифікована як викликана відключеннями світла чи тепла. Водночас спостереження медиків і волонтерів свідчать, що наслідки тривалого переохолодження часто фіксуються як ускладнення хронічних захворювань, а не безпосередньо як холодова інтоксикація.
З огляду на продовження ворожих атак на енергетичні системи України, медичні наслідки зимових відключень залишаться складними для повної оцінки, проте їх вплив відчуватиметься особливо гостро серед літніх людей, пацієнтів із хронічними проблемами здоров’я та соціально ізольованих мешканців Києва.