За словами прес-секретаря Кремля Дмитра Пєскова, надання військової допомоги Україні країнами НАТО свідчить про те, що альянс фактично перебуває у стані війни з Росією. Це він заявив російським журналістам під час брифінгу 15 вересня.
Пєсков підкреслив: «НАТО воює з Росією; це очевидно і не потребує додаткових доказів. Альянс надає пряму та непряму підтримку київському режиму», – повторюючи офіційну риторику Москви, згідно з якою західна підтримка України прирівнюється до участі у війні.
Дані заяви пролунали за кілька днів після того, як Польща офіційно підтвердила, що збила російські безпілотники у своєму повітряному просторі – це перший відомий випадок, коли член НАТО збивав військові засоби Москви над власною територією.
Водночас, ця заява збігається з дезінформаційними наративами, виявленими польськими аналітиками, які активізувались після інциденту з дронами. Зокрема, поширювалася теза, що цей випадок втягнув Варшаву у війну з Москвою.
Російська пропаганда обертає інцидент з безпілотниками
Ствердження Кремля про те, що НАТО перебуває «у стані війни» з Москвою, повністю відповідає дезінформаційним наративам, які заполонили польське інформаційне середовище незабаром після інциденту.
Зокрема, національний дослідницький інститут Польщі NASK зафіксував різке зростання активності дезінформації з боку російських та білоруських джерел.
Польські дослідники виявили одну з ключових маніпуляцій – твердження, що цей інцидент означає фактичне оголошення Польщі війни Росією. NASK попереджає, що ця хибна інформація може викликати паніку серед населення.
Варто наголосити, що Польща та інші країни НАТО не є учасниками збройного конфлікту між Росією та Україною. Проте вони надають Києву озброєння, проводять навчання та фінансово підтримують право України на самозахист від повномасштабного російського вторгнення. Єдиним агресором у цій війні залишається Російська Федерація.
При цьому згадані російські наративи нерідко суперечать один одному: від заперечення самого інциденту до звинувачення України у спробах втягнути Польщу і НАТО у відкритий конфлікт з Росією.
Інші твердження намагаються поставити під сумнів здатність польської армії забезпечити захист повітряного простору або пов’язують подію з останніми напруженнями у відносинах між Офісом Президента Польщі та Україною.
Головним завданням цієї пропагандистської кампанії, за словами NASK, є:
- перекласти відповідальність за порушення польського повітряного простору на Україну;
- дискредитувати дії польських військових та служб безпеки.
НГО Res Futura також вказала, що після інциденту розгорнулась організована психологічна операція (PSYOP), спрямована на:
- посилення емоційної напруги;
- розкол суспільної думки;
- послаблення довіри до державних інституцій Польщі та її союзників.
Аналіз соцмереж, проведений цією організацією, показав високу частоту повторюваних наративів у польському медіа-просторі, що характерно для скоординованих операцій, а не для справжньої громадської реакції.
Зокрема, домінували такі версії:
- Інцидент був «українською провокацією» та «операцією під фальшивим прапором» (38% коментарів у соцмережах).
- Винною у всьому оголошували Росію (34% коментарів).
Як наголошується у звіті Res Futura: «Атака безпілотниками стала не лише військовим інцидентом, а передусім інструментом психологічної війни».
Польща, таким чином, потрапила у черговий етап гібридного конфлікту, де основним полем битви виступає інформаційний простір.
Інші порушення повітряного простору НАТО та реакції
Інцидент 10 вересня не став єдиним порушенням повітряного простору НАТО з боку Росії в останні дні.
13 вересня Румунія підняла у повітря винищувачі F-16 після виявлення безпілотника, що перетнув її кордон на тлі російського удару в районі українського кордону. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що безпілотник перебував на території Румунії майже годину.
Голова зовнішньої політики ЄС Кая Каллас охарактеризувала цей інцидент як «безрозсудну ескалацію».
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розповів, що після атак може бути відновлено ідею закриття частини повітряного простору України за допомогою систем ППО країн НАТО.
Колишній президент Росії Дмитро Медведєв, відомий своєю різкою риторикою, попередив, що будь-які дії НАТО щодо встановлення безпольотної зони означатимуть «військовий конфлікт між альянсом і Росією».
За повідомленнями польських посадовців, під час атаки 10 вересня 21 російський безпілотник порушив повітряний простір країни, з них вдалося знищити чотири. У відповідь Варшава застосувала статтю 4 договору НАТО, що дозволяє членам альянсу проводити консультації у випадках, коли їхня безпека може опинитись під загрозою.
Також після події було запущено місію НАТО під назвою Eastern Sentry.
Думки польських посадовців щодо ситуації
Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський у інтерв’ю Kyiv Independent під час конференції Yalta European Strategy (YES), що проходила 12–13 вересня в Києві, висловився оптимістично щодо реакції НАТО на атаку Росії 10 вересня в Польщі.
У своїй оцінці він зазначив: «Думка на користь ідеї закриття неба над західною Україною поступово набирає популярності».
Польща змогла збити лише чотири з дев’ятнадцяти безпілотників, які проникли у її повітряний простір, при цьому один із дронів впав майже… [текст нетерміно, продовження відсутнє].
Діяльність Росії та її спроби дезінформації продовжують напружувати безпеку у регіоні, викликаючи посилене реагування з боку країн НАТО, які прагнуть запобігти подальшій ескалації конфлікту в Європі.