Корпоративний договір між засновниками: що включити та навіщо
Більшість компаній в Україні реєструються без корпоративного договору між засновниками. Це нормально на старті, коли стосунки між партнерами будуються на довірі та спільному баченні. Проблема виникає пізніше — коли інтереси розходяться, один із засновників хоче вийти, або компанія отримує зовнішню пропозицію щодо інвестицій чи продажу. У момент конфлікту з’ясовується, що ніхто не домовлявся письмово, як саме вирішувати такі ситуації — і кожен пам’ятає початкові домовленості по-своєму.
Корпоративний договір: захист від конфліктів між засновниками
Корпоративний договір — це угода між учасниками товариства, яка регулює їхні права та обов’язки щодо управління компанією, розподілу прибутку, відчуження часток і виходу з бізнесу. На відміну від статуту, корпоративний договір є конфіденційним — він не публікується в реєстрі і не стає доступним третім особам. Це дозволяє включати до нього умови, які сторони не готові розкривати публічно: наприклад, механізми вирішення тупикових ситуацій або конкретні зобов’язання засновників перед бізнесом.
Одна з найважливіших умов корпоративного договору — механізм прийняття рішень у ситуації deadlock, коли засновники з рівними частками не можуть дійти згоди. Без заздалегідь погодженого механізму така ситуація може паралізувати компанію на місяці: жодна зі сторін не має переважаючого голосу, а рішення про призначення директора, затвердження бюджету чи схвалення угоди з контрагентом неможливо ухвалити без консенсусу. Типові механізми виходу з deadlock — обов’язкова медіація, право одного із засновників викупити частку іншого за визначеною формулою, або зовнішній арбітр із правом вирішального голосу.
Deadlock, продаж часток і вестинг: ключові умови угоди
Другий критичний блок — право переважної купівлі частки і механізм tag-along/drag-along. Право переважної купівлі дозволяє іншим учасникам викупити частку того, хто виходить, на тих самих умовах, що були запропоновані зовнішньому покупцю. Це захищає від ситуації, коли чужа людина раптово стає учасником компанії без згоди інших засновників. Tag-along — право міноритарія продати свою частку одночасно з мажоритарним учасником на тих самих умовах. Drag-along — право мажоритарія примусово включити міноритарія до угоди з продажу всього бізнесу, якщо умови виглядають справедливими. Обидва механізми важливі при залученні інвесторів або підготовці до продажу компанії.
Третій блок — умови про вестинг (vesting) для засновників, які одночасно є ключовими менеджерами або технічними лідерами. Вестинг означає, що право на частку «заробляється» поступово — наприклад, протягом чотирьох років із однорічним cliff-пе’ріодом. Якщо засновник іде з компанії до завершення вестингу, він отримує лише зароблену частину частки. Це захищає бізнес від ситуації, коли один із засновників іде на ранньому етапі, зберігаючи значну частку, але не беручи участі в подальшому розвитку компанії. Для стартапів, що залучають зовнішніх інвесторів, вестинг для засновників є стандартною вимогою інвестора.
Четвертий блок — обмеження конкуренції та зобов’язання щодо нерозголошення. Якщо один із засновників іде і запускає конкурентний бізнес, використовуючи контакти, технології та знання, отримані в спільній компанії, це завдає шкоди бізнесу, від якого він пішов. Non-compete і non-solicitation клози у корпоративному договорі обмежують таку поведінку — з визначеними строками, географією та переліком заборонених дій. Водночас такі умови мають бути розумними і пропорційними, інакше суд може визнати їх недійсними.
П’ятий блок — порядок оцінки частки при виході учасника. Якщо в договорі немає формули або механізму оцінки, сторони неминуче сперечаються щодо справедливої вартості. Для раннього стартапу підходить проста формула на основі виручки чи балансової вартості активів, для більш зрілої компанії — оцінка кількома методами з незалежним оцінювачем. Головне — зафіксувати методологію заздалегідь, коли жодна зі сторін не знає, чи буде вона покупцем чи продавцем у майбутньому.
Коли укладати та оновлювати корпоративний договір
Корпоративний договір варто укладати не лише на старті бізнесу, а й при зміні складу засновників, залученні нового партнера або інвестора, а також при суттєвій зміні структури бізнесу — наприклад, при виокремленні нового напряму в окрему юридичну особу. Кожна така подія — привід оновити та формалізувати домовленості між учасниками.
Корпоративний договір — це страховка від найдорожчих конфліктів у бізнесі, і коштує вона в рази менше, ніж судовий розгляд корпоративного спору. Команда Barbashyn Law розробляє корпоративні договори з урахуванням реальної структури бізнесу, плану залучення інвестицій і довгострокових цілей засновників — і супроводжує всі зміни в корпоративній структурі компанії.