Після масованої ракетної атаки на Одесу 9 серпня знову гостро постала проблема доступності укриттів для населення. У багатьох районах міста найближче захисне приміщення розташоване на значній відстані, і дістатися до нього за кілька хвилин практично неможливо. Внаслідок цього значна частина жителів під час повітряних тривог залишається у власних квартирах — ховаються у коридорах, ванних кімнатах або за двома стінами. Навіть якщо укриття є, люди часто не поспішають туди через втому від безперервних тривог.
П’ять років війни — укриття досі недоступні
Після нічного ракетного обстрілу 9 серпня питання забезпечення безпечних місць для укриття вийшло на передній план. Балістичні ракети долітають до міста за лічені хвилини, тому часу на пошук надійного прихистку майже не залишається.
Незважаючи на п’ятий рік повномасштабного конфлікту, ситуація залишається критичною. У низці районів Одеси неможливо знайти захисну споруду, до якої можна було б дійти за кілька хвилин пішки. Мешканці змушені покладатися на власні помешкання та правило «двох стін» для захисту.
Михайло, житель одного з районів міста, каже, що позначення укриттів або відсутнє взагалі, або його практично не видно:
«Немає жодних маркерів, які б вказували на наявність укриття поблизу. Можливо, на мапі десь вони є, але коли починається повітряна тривога і потрібно швидко зреагувати, заховатися — цього маркування просто не видно. Тож доводиться ховатися в квартирі за другою стіною.»
За його словами, ситуація трохи покращується ближче до узбережжя, де в окремих місцях встановлені мобільні укриття.
Відстань до найближчої захисної споруди залишається вирішальним чинником. Якщо до укриття потрібно кілька хвилин пішки, люди рідше наважуються виходити з дому під час тривог.
Ірина розповіла, що її найближче укриття розташоване приблизно за квартал, тому під час тривоги вона зазвичай лишається вдома. Живе на першому поверсі і у випадках особливої небезпеки відходить до ванної кімнати.
Навіть якщо укриття знаходиться поруч, не всі мешканці ними користуються. Люди втомилися від постійних тривог, звикли пристосовуватися та ховатися у власних квартирах, а також бояться залишати домашніх улюбленців без нагляду.
Оксана, яка проживає на вулиці Університетській, підтверджує наявність укриття у будівлі університету, але її родина ним не користується:
«Вдома ми переховуємося у коридорі. Коли дитині приходить повідомлення про тривогу, вона повідомляє: “всі в коридор”, і ми всі туди йдемо — я і коти. За весь час повномасштабного вторгнення жодного разу не спускалася в укриття.»
Головною проблемою залишається те, що під час ракетних загроз просто не вистачає часу зібрати всю сім’ю й тварин, щоб дістатися до захисних споруд.
У приватному секторі мешканці частіше мають власні підвали чи інші приміщення для укриття. Однак навіть наявність підвалу не гарантує, що люди будуть користуватися ним під час кожної повітряної тривоги. Одна з мешканок приватного сектору розповідає, що вона має підвал, але здебільшого залишаєсь у будинку і скористалася підвалом лише одного разу, коли страх переважив.
Що повинно міститися в укритті
Важливо не тільки мати укриття, а й забезпечити його необхідним обладнанням для тривалого перебування людей.
У найпростіших захисних спорудах мають бути:
- місця для сидіння;
- питна та технічна вода;
- освітлення;
- аптечка;
- вогнегасник;
- туалет або відповідні ємності;
- справна система вентиляції.
Для багатьох одеситів основною проблемою є не лише стан укриттів, а й швидкість підходу до них. Якщо захисне приміщення розташоване далеко, люди вважають за краще ховатися у власних квартирах — у коридорах, ванних кімнатах або за двома стінами.