Кібербулінг: як розпізнати, що робити та куди звертатись, щоб убезпечити дитину
Кібербулінг — це форма булінгу з використанням цифрових технологій. Важливо вчасно виявити ознаки онлайн-цькування та знати, як правильно діяти, аби підтримати дитину і припинити агресію в інтернеті. Детальніше розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.
Ознаки, які можуть свідчити про те, що дитина зазнає кібербулінгу
- менше спілкується з однокласниками, друзями чи родиною;
- небажання відвідувати школу або інші місця, де присутні однолітки;
- раптові або часті зміни емоційного стану;
- замкненість, безпідставна тривога;
- зменшення часу, який дитина проводить в інтернеті;
- раптове відсутнє зацікавлення улюбленими заняттями чи хобі;
- нервозність, головні болі, болі в животі або порушення сну.
Покрокові дії для батьків та опікунів
- підтримайте дитину: вислухайте її, не засуджуйте;
- збережіть докази: зробіть скріншоти повідомлень, коментарів або інших матеріалів, що підтверджують факт онлайн-цькування;
- заблокуйте кривдника в соціальних мережах чи месенджерах;
- повідомте адміністрацію платформи: подайте скаргу та інформуйте соцмережу про випадок булінгу;
- за потреби змініть номер телефону;
- створіть безпечний профіль для дитини;
- не обмежуйте доступ до інтернету та не забирайте гаджети як покарання;
- навчіть дитину захищати особисті дані й не ділитись конфіденційною інформацією онлайн.
Куди слід повідомляти про кібербулінг
- керівнику навчального закладу;
- Національній поліції України;
- Службі освітнього омбудсмена;
- системі надання безоплатної правничої допомоги — 0 800 213 103.
До кого можна звернутися за оперативною допомогою
- до батьків;
- до вчителя, соціального педагога або практичного психолога;
- до поліцейського, закріпленого за закладом освіти (за наявності);
- на Національну гарячу лінію для дітей та молоді — 116-111 або 0 800 500 225.