Олена Дума оголосила 30 липня про свою відставку з посади голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), у зв’язку із набуттям чинності закону про реформування цього органу.
АРМА є національним агентством України, яке відповідає за пошук, повернення та управління активами, вилученими в кримінальних провадженнях, зокрема у справах корупційного характеру.
Реформа цього органу була одним із ключових завдань антикорупційних перетворень, підтриманих західними партнерами Києва, і одним із обов’язкових пунктів у плані фінансування Українського фонду ЄС.
«Моя команда та я багато працювали для справжньої трансформації агентства, розпочинаючи з 2023 року»
«Інституція, яка раніше мала надзвичайно негативну репутацію та мала низьку ефективність, нарешті почала демонструвати результати.»
– повідомила Дума у заяві на сторінці АРМА у Facebook.
Дума виділила серед головних досягнень свого керівництва підвищення прозорості, посилення міжнародного співробітництва та мільярди гривень надходжень до державного бюджету.
Тепер уряд повинен затвердити її відставку, після чого має бути оголошено конкурс на посаду її наступника відповідно до нових правил.
Закон, який реформує АРМА та був підписаний Президентом Володимиром Зеленським 27 липня, передбачає посилення вимог щодо доброчесності та кваліфікації кандидатів на керівні посади, а також впровадження конкуренції за заслугами через відкриті конкурси з участю громадськості.
Крім того, закон вводить незалежні зовнішні аудити, чіткі строки призначення менеджерів активів та залучення сертифікованих фахівців, які нестимуть юридичну відповідальність за невдале управління.
Антикорупційні експерти, народні депутати та організація Transparency International в Україні підтримали ці реформи, проте обговорення тривали кілька місяців, оскільки було запропоновано декілька редакцій законопроєкту з грудня 2024 і січня.
Водночас, АРМА довгий час виступала проти цього законодавства, стверджуючи, що вже з 2023 року провела значні “трансформаційні” зміни.
Реформа АРМА пов’язана з виділенням наступного траншу Українського фонду ЄС — багаторічної програми фінансування обсягом 50 мільярдів євро (58 мільярдів доларів). Через затримки в трьох реформах, включно з реформою АРМА, Європейська комісія запропонувала знизити новий транш із 4,5 мільярда євро (5,2 мільярда доларів) до 3,05 мільярда євро (3,5 мільярда доларів).
Очікується, що прийняття нового законодавства розблокує 600 мільйонів євро (690 мільйонів доларів) коштів ЄС у рамках Українського фонду.
Цей крок відбувається на фоні зростаючої уваги до затримок у впровадженні антикорупційних реформ.
Зеленський та його партія “Слуга народу” минулого тижня викликали негативну реакцію, швидко прийнявши закон, який фактично ліквідує незалежність двох ключових антикорупційних органів — Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Після масових протестів у країні та критики з боку міжнародних партнерів Зеленський запропонував новий законопроєкт, який відновлює незалежність цих двох установ. Голосування за цей документ заплановане на 31 липня.