Катерина Рожкова, одна з провідних постатей, відповідальних за Національний банк України, залишила свою посаду, як повідомив банк у заяві 15 серпня.
У банку додали, що Сергій Миколайчук, який працює в установі близько 20 років, замінить Рожкову на посаді першого заступника голови Національного банку України. Терміни повноважень Рожкової закінчилися два місяці тому, проте вона залишалася на посаді, доки не знайшли заміну.
Рожкова, яка почала працювати в центральному банку у 2015 році, неодноразово висловлювалася на підтримку незалежності банку від виконавчої влади і була однією з небагатьох високопоставлених чиновників, не підконтрольних Офісу Президента.
Вона зіграла ключову роль у реформуванні банківського сектору України відповідно до західних стандартів. Рожкова також широко вважається головною фігурою у націоналізації ПриватБанку у 2016 році, який належав олігарху Ігорю Коломойському.
Реформа банківського сектору
У 2015 році Рожкову запросили до команди Валерії Гонтаревої, тодішньої голови Національного банку України. У 2016 році вона стала заступником голови банку, а у 2018 – першою заступницею голови.
Після Революції Гідності 2014 року країна стикнулася з «банківським крахом»: центральний банк вивів з ринку 54 банки через неплатоспроможність, що складало третину банківської системи.
Економічні збитки від банківської кризи в Україні 2014-2016 років пізніше оцінили у 38% ВВП країни.
Рожкова та її команда брали участь у відновленні банківської системи у 2015-2017 роках, а також у трансформації центрального банку, впроваджуючи стандарти відповідно до вимог ЄС для членства України в Євросоюзі.
«Те, що фінансова система працює як годинник під час повномасштабної війни, є беззаперечним результатом щоденної кропіткої роботи всієї нашої команди»
– заявив Андрій Пишний, нинішній голова центрального банку, коментуючи відхід Рожкової.
Націоналізація ПриватБанку
Рожкова також відповідала за націоналізацію ПриватБанку у 2016 році – банку, що належав Коломойському. Колишній впливовий бізнесмен тепер перебуває за ґратами за звинуваченнями у шахрайстві та відмиванні грошей.
ПриватБанк було націоналізовано після виявлення дефіциту у 5,5 мільярдів доларів у його обліках. Рожкова контролювала розробку і впровадження плану докапіталізації банку перед його переходом у державну власність.
Олігарх жорстко критикував чиновницю й навіть погрожував їй безпосередньо перед націоналізацією, як встановив лондонський суд.
Також Рожкова зазнавала тиску з боку правоохоронних органів через свою роль у націоналізації ПриватБанку.
За даними Kyiv Post, у 2021 році Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань відкрили проти Рожкової кримінальні справи за держзраду і розтрату через передачу інформації судово-експертній компанії Kroll Inc., консалтинговій фірмі AlixPartners і юридичним компаніям Hogan Lovells та Asters у рамках націоналізації ПриватБанку. Проте офіційних звинувачень їй не висунули.
Незалежність центрального банку
Під час кар’єри Рожкової Національний банк України неодноразово зазнавав тиску з боку влади. Кілька голів центрального банку йшли у відставку, бо виконавча влада намагалася обмежити його незалежність.
Рожкова була єдиним топчиновником минулої команди, хто зберіг посаду, незважаючи на тиск Кирила Шевченка – голови НБУ, кандидата від Президента Володимира Зеленського, якого парламент призначив у 2020 році.
Після призначення Шевченка у 2020 році Рожкова розійшлася у поглядах із керівництвом банку, яке значно обмежило її повноваження й зробило їй зауваження. Відтак вона стверджувала, що новий розподіл функцій у НБУ загрожує його незалежності й подала до суду на банк.
Сам Шевченко був змушений піти у відставку у 2022 році й наразі проти нього тривають кримінальні провадження.
Зрештою, Рожкова витримала випробування як пандемією коронавірусу у 2020 році, так і початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, залишаючись першою заступницею голови центрального банку.
Незважаючи на війну, НБУ вдалося забезпечити безперебійну роботу банківської системи країни. Серед заходів були фіксування курсу гривні до долара та введення валютних обмежень для контролю за відтоком капіталу.