Олександр Клименко, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України (САП), дав інтерв’ю у своєму офісі в Києві у вівторок, 29 липня 2025 року. Незважаючи на значний політичний тиск та складнощі в правовій системі, антикорупційні органи України змогли висунути обвинувачення проти низки високопосадовців. Проте резонансні справи залишаються заблокованими в судах роками.
Клименко звернув увагу на критичну необхідність вирішення проблеми затягування процесів у судах. За його словами, без вжиття відповідних заходів більшість великих антикорупційних справ найближчим часом буде закрито через сплив термінів давності.
Він підкреслив:
- У 2026, 2027 та 2028 роках очікується масове закриття справ через закінчення строків давності.
- Визначальна відповідальність за це лежить на судах, які не забезпечують своєчасний розгляд справ.
Проблематика діяльності САП, якою керує Клименко, є багатогранною і включає наступні основні складнощі:
- Відсутність незалежних повноважень щодо прослуховування телефонних розмов.
- Недосконалість судової експертизи, відсутність незалежних експертних інституцій.
- Витоки інформації, які шкодять розслідуванням.
- Юридичні обмеження, що ускладнюють роботу органів.
Крім того, у липні влада намагалася позбавити незалежності антикорупційні структури, але згодом, під тиском громадськості та міжнародних партнерів, від таких змін відмовилися. Олександр Клименко прогнозує, що спроби обмежити повноваження Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та САП триватимуть, однак вже менш відкритими шляхами — через внесення поправок у різні законопроєкти.
Старі корупційні справи
Спеціалізована антикорупційна прокуратура, відповідальна за підтримання обвинувачення у справах топкорупції, була створена у 2015 році в рамках реформ з підтримкою західних партнерів. Одночасно було засновано НАБУ для розслідування резонансних корупційних злочинів.
Основна мета цих реформ полягала у створенні незалежних антикорупційних органів, відокремлених від заангажованих та корумпованих правоохоронних структур старого зразка. Контроль за НАБУ належить САП.
Олександр Клименко, якому наразі 39 років, приєднався до НАБУ детективом у 2016 році, а у 2022 році очолив САП.
Головною проблемою, з якою він стикається, є відсутність судових вироків у резонансних корупційних справах. Велика кількість судових процесів за гучними справами, ініційованими багато років тому, досі перебувають на стадії розгляду, серед них:
- Справа Романа Насірова, колишнього голови Державної фіскальної служби.
- Справа народного депутата Миколи Мартиненка.
- Справа Олега Гладковського, екссекретаря Ради національної безпеки та оборони.
- Справа колишнього мера Одеси Геннадія Труханова.
- Справа сумнівного судді Павла Вовка.
Юридичний процес у справі Насірова, наприклад, затягнувся настільки, що суд читаючи обвинувачення, витратив півтора року, а одна підготовча судова сесія щодо Труханова тривала понад три роки.
До створення Вищого антикорупційного суду у 2019 році ці справи розглядалися районними судами, які були об’єктом численних звинувачень у корупції та неефективності. Як було покладено сподівання, новий суд повинен був розблокувати ситуацію та сприяти більш оперативним і результативним процесам.
Проте, за словами Клименка, Вищий антикорупційний суд показав обмежений прогрес і здебільшого реагує лише на дрібну корупцію, залишаючи великі резонансні справи фактично нерозглянутими.
Через це багато старих резонансних справ ризикують бути закритими найближчим часом через сплив строків давності. Водночас Клименко підкреслив:
- Якщо розгляд справи відбувається лише по дві години на місяць, то показати результати вкрай складно.
- Відповідальність за дотримання законних строків лежить на суді, який необхідно притягувати до відповідальності у разі порушень.
Керівник САП запропонував запровадити більш жорсткі дисциплінарні покарання для суддів у разі закриття справ через сплив строків давності. Альтернативою є зміна підходу до обчислення строку давності, щоб він зупинявся з моменту надходження обвинувального акту до суду.
Протистояння з Офісом Президента
Окрім проблем з судами, гострою темою для Клименка стала конфронтація між Офісом Президента та антикорупційними відомствами — НАБУ і САП.
У липні Служба безпеки України (СБУ), відома своєю лояльністю до президента, провела обшуки в приміщеннях НАБУ та перевірки допуску співробітників НАБУ і САП до державної таємниці.
Ці обшуки проводилися без судового дозволу, апелюючи до закону, згідно з яким у «невідкладних випадках» дозволені слідчі дії без санкції суду. Клименко сумнівається у законності таких дій, особливо з огляду на те, що слідчі дії стосувалися навіть ДТП, яке сталося чотири роки тому.
У відповідь пресслужба СБУ наполягає на законності проведених заходів. Згодом трьох детективів НАБУ було затримано та звинувачено в державній зраді і співпраці з Росією — однак Клименка не переконує наведена СБУ доказова база.
Після обшуків ініціативи президента Володимира Зеленського погодили закон, що підпорядковує НАБУ Генеральному прокурору, якого президент призначає. Пізніше, під тиском протестів та міжнародних партнерів, статус незалежності НАБУ відновили, але конфлікт не завершився.
Клименко категорично заявив, що будь-яке втручання в діяльність антикорупційних органів є незаконним, адже вони мають працювати автономно, без зовнішнього впливу.
Ця хвиля репресій супроводжувалась розслідуваннями проти союзників президента. Зокрема:
- Заступника прем’єр-міністра Олексія Чернишова було звинувачено в хабарництві та зловживанні владою.
- НАБУ розслідувало справи пов’язані з колишнім заступником керівника Офісу Президента Ростиславом Шурмою та потенційно його бізнес-партнером Тимуром Міндічем.
За словами Клименка, справа Чернишова стала однією з причин атаки на НАБУ у липні 2025 року — це була реакція влади на накопичення результатів розслідувань.
Проти Клименка самого, за інформацією видання Babel, нібито відкрито справу в СБУ у зв’язку зі справами, пов’язаними із затриманим народним депутатом Федіром Христенком. Якщо обвинувачення будуть висунуті, це може мати наслідком звільнення прокурора. СБУ спростовує ці звинувачення, наголошуючи, що справи проти Клименка немає, а також заявляють про те, що Христенко впливав на роботу НАБУ.
Клименко наполягає, що ніколи не спілкувався з Христенком ні безпосередньо, ні через посередників.
Розслідування щодо співробітників Офісу Президента
Іронією є те, що особи, пов’язані з Офісом Президента, хоч і беруть участь у політичній боротьбі із НАБУ та САП, формально поза юрисдикцією антикорупційних органів. Проте НАБУ і САП подали рекомендації до комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності щодо розширення підслідності, включаючи:
- Офіс Президента.
- Голів і заступників голів ОДА.
- Керівника Державного бюро розслідувань (ДБР) та його заступників.
Ці пропозиції у першій половині 2025 року відхилили.
Втім, існують певні законодавчі лазівки, що дозволяють НАБУ і САП розслідувати справи про корупцію серед співробітників ОП, якщо суми хабарів чи завданих збитків перевищують встановлені межі.
Уже двох заступників керівника Офісу Президента було оголошено підозру, а щонайменше двох – розслідують.
Зокрема, одним із найбільш резонансних фігурантів є заступник керівника ОП Олег Татаров, який у 2020 році був обвинувачений у дачі хабара посадовцю до свого призначення в ОП.
Цю справу, за словами Клименка, свідомо блокували Генеральна прокуратура і суди:
- Спочатку кримінальне провадження було незаконно передано від НАБУ до СБУ.
- Двічі змінювали прокурорів.
- Врешті-решт справа була закрита судом у 2022 році.
Клименко очолював розслідування цієї справи, коли працював детективом НАБУ. Він відзначив, що фактично справа була незаконно виведена з НАБУ і закрита, а зараз неможливо відновити розслідування в законний спосіб.
Для збереження справи Клименко пропонував об’єднати її з іншими розслідуваннями, аби унеможливити її передачу до СБУ, але тодішній виконуючий обов’язки керівника САП Максим Грисьчук відмовив. Грисьчук, наразі перебуваючи в армії, не коментує цю інформацію.
Клименко також ініціював кримінальне провадження щодо незаконного впливу на хід розслідування у справі Татарова, але до нині справу не зрушено.
Проблеми з прослуховуванням і судовою експертизою
Крім втручання Генеральної прокуратури і судів, НАБУ та САП стикаються з додатковими труднощами у вигляді бюрократичних перепон при отриманні дозволів на прослуховування телефонних розмов.
Наразі, щоб здійснити телефонне прослуховування, НАБУ та САП повинні звертатися за дозволом у СБУ, яке є стороною політичного конфлікту з антикорупційними органами.
Клименко зауважив, що така система є контрпродуктивною через витоки інформації, яка доходить до підозрюваних:
- Без можливості користуватися цим інструментом розслідувати корупційні злочини стає значно складніше.
- Саме тому в резонансних кримінальних справах розмови майже не прослуховуються.
Парламент ухвалив у 2019 році закон, що надає НАБУ право самостійно прослуховувати телефони підозрюваних. Однак через бюрократичні та технічні бар’єри це право досі не реалізоване на практиці.
Пресслужба СБУ повідомила, що незалежні повноваження НАБУ щодо прослуховування очікуються до кінця 2026 року, водночас триває робота над технічними вимогами до обладнання Бюро.
Ще однією проблемою в антикорупційних розслідуваннях є відсутність незалежних судово-експертних установ.
Нині НАБУ і САП вимушені користуватися експертними установами, що перебувають у підпорядкуванні Міністерства юстиції та інших державних органів. За інформацією Клименка, ці установи неодноразово передавали інформацію підозрюваним та співпрацювали з ними, що підтверджується результатами обшуків, проведених НАБУ та САП.
Очікується, що, незважаючи на усі проблеми, спроби чиновників обмежити повноваження антикорупційних відомств триватимуть і надалі.