Маломобільні групи населення — це категорії осіб, які стикаються з труднощами під час самостійного пересування, отримання різноманітних послуг, орієнтування в просторі або сприйняття інформації через наявність постійних чи тимчасових фізичних особливостей. До таких груп належать не лише люди з інвалідністю, а й інші категорії громадян, а саме:
- літні люди;
- вагітні жінки;
- батьки з дітьми молодшого віку (до 7 років), зокрема ті, хто користується дитячими візочками;
- особи з нестандартними розмірами тіла;
- люди, які подорожують із великим багажем, велосипедом чи з домашніми тваринами, зокрема з собаками-провідниками (поводирями);
- особи з травмами.
Варто наголосити, що інвалідність та особливості стану здоров’я можуть бути «прихованими», тобто неочевидними на перший погляд для оточення. До таких станів належать:
- порушення слуху та зору;
- хронічні захворювання внутрішніх органів;
- порушення центральної та периферійної нервової системи, зокрема аутизм, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ);
- хронічний біль;
- деменція;
- епілепсія;
- розсіяний склероз;
- наслідки травм головного мозку;
- тривожні розлади та інші.
У різні періоди життя фактично кожен з нас може належати до маломобільних груп, що підкреслює важливість створення безбар’єрного середовища, яке служить на користь усього суспільства.