Основний експортний термінал скрапленого природного газу (СПГ) Росії — Ямальський СПГ — у 2025 році поставив на європейські ринки продукцію загальною вартістю 7,2 мільярда євро (8,4 мільярда доларів). Такі дані наводить німецька екологічна неурядова організація Urgewald у звіті, опублікованому 8 січня.
Звіт з’явився на тлі угоди, укладеної в грудні 2025 року країнами Європейського Союзу, згідно з якою імпорт російського газу буде заборонено з 1 січня 2028 року, а імпорт СПГ – з початку 2027 року.
Попри заплановану заборону, ЄС залишається найбільшим споживачем російського СПГ. Urgewald, посилаючись на дані глобальної торговельної платформи Kpler, повідомляє, що Ямальський СПГ-термінал Росії забезпечує майже 15% від загального імпорту СПГ до Євросоюзу.
Організація зазначає:
- Тенденція свідчить про те, що ЄС протягом принаймні ще одного року продовжить переказувати до Москви мільярди євро.
Ямальський СПГ, розташований на далекому півночі Росії, на півострові Ямал, є ключовим експортним вузлом для постачання російського СПГ в Європу, хоча він не охоплює всі експортні поставки країни. Загалом з терміналу експортували 19,7 мільйонів тонн СПГ, з яких понад 15 мільйонів тонн (76,1%) направили до європейських портів.
У 2025 році найбільшим імпортером російського СПГ з Ямалу стала Франція, яка оцінила імпорт у близько 42% від загального обсягу, або 6,3 мільйона тонн. Ще 4,2 мільйона тонн СПГ були доставлені до бельгійського терміналу Зебрюгге.
Хоча закупівлі в Європі є значними, експерти наголошують на тому, що європейські держави мають «суттєвий вплив» на експорт російського СПГ, зважаючи на залежність Москви від спеціалізованих трубопровідних танкерів класу “Arc7”, що ускладнює логістику через обмежену дальність їх маршруту.
Urgewald підкреслює:
- Наразі не існує жодної альтернативи короткотрасовим шляхам до портів ЄС.
- Без цих суден діяльність Ямалу може бути повністю припинена, особливо в зимові місяці, коли прохідність морських шляхів ускладнена.
За останні місяці президент США Дональд Трамп активно закликав європейських партнерів пришвидшити повне ембарго на російську енергетику, включно з газом, з метою посилення тиску на Москву задля припинення війни.
Після тривалого періоду відмови вводити додаткові санкції проти експорту російської нафти, у жовтні 2025 року Трамп наклав санкції на дві найбільші російські нафтові компанії — «Роснефть» і «Лукойл», що стало першим випадком такого кроку з моменту вступу Трампа на посаду у січні того ж року.
7 січня американський сенатор Ліндсі Грем оголосив, що Трамп схвалив просування двопартійного законопроєкту про санкції проти Росії, що відкриває шлях для можливого голосування в Сенаті вже наступного тижня.
Якщо цей законопроєкт буде ухвалено, він передбачатиме вторинні санкції проти країн, зокрема Китаю, Бразилії та Індії, які купують російську нафту та газ. Метою таких дій є обмеження основного фінансового ресурсу, що підтримує ведення війни Росією проти України.
