На церемонії відкриття Зимових Олімпійських ігор у Мілані американського віцепрезидента Дж. Д. Вейса зустріли вигуками невдоволення з боку глядачів, які таким чином проявили свою «європейську гордість». Про це 9 лютого повідомила керівник зовнішньої політики Європейського Союзу Кая Каллас в інтерв’ю Euronews.
Під час урочистої події у Сан-Сіро, коли на величезному екрані з’явилися Вейс та його дружина, друга леді США Уша Вейс, вони підняли вітрила з американськими прапорами, однак реакція публіки виявилася негативною, супроводжуючись гучними вигуками. Даний інцидент відбувся на фоні загострення трансантлантичних відносин, що пов’язано з риторикою Вашингтона щодо Європи.
У коментарі щодо цієї події Кая Каллас пов’язала прояв невдоволення з:
1. Нещодавніми заявами зі Сполучених Штатів, спрямованими проти Європейського Союзу.
2. Почуттям європейської гордості, яке, за її словами, відображає суспільна думка на континенті.
«Ми почули багато не надто прихильних слів із боку США щодо Європи, — зазначила вона. — Безперечно, наше суспільство має власне почуття гордості — європейську гордість. Це і проявилося у цій ситуації».
Віцепрезидент Вейс раніше неодноразово висловлював критику на адресу ЄС, зокрема, під час свого виступу на Мюнхенській конференції з безпеки минулого року, де поставив під сумнів спільне бачення демократії між США та Європою. Крім того, він висловлювався проти ініціатив Євросоюзу у боротьбі з дезінформацією, називаючи їх такими, що обмежують свободу слова.
Заяви Кая Каллас прозвучали напередодні цьогорічної Мюнхенської конференції з безпеки, яка запланована на 13–15 лютого. Відомо, що Вейс не планує брати участь у цьому заході. Конференція проходить на тлі продовження напруженості у відносинах між Вашингтоном та європейськими столицями.
Додаткове загострення відносин викликали:
- Загрози з боку президента США Дональда Трампа щодо захоплення Гренландії — автономної території Данії.
- Заяви про можливе використання військової сили для досягнення цієї мети.
Таким чином, інцидент під час церемонії відкриття слід розглядати в контексті загальних трансантлантичних напружень і різкості виражених позицій США щодо Європи.