США також оголосили трьох своїх менеджерів у правлінні фонду, до складу яких увійшли Міністр фінансів Скотт Бессент, Головний інвестиційний директор Коннор Коулман та Віце-президент і Головний юрисконсульт Роберт Стеббінс з Міжнародної корпорації фінансування розвитку (DFC).
Раніше Київ оголосив про своїх трьох представників 1 вересня: Міністр економіки, екології та сільського господарства Олексій Соболев, його заступник Єгор Перелигін та Державний секретар МЗС Олександр Карасевич.
“Я вважаю, що зустріч пройшла дуже вдало,”
– зазначив.
“Фонд — це не лише складний механізм для економічного зростання та відновлення, а інструмент рівня маркет-мейкера, який може стимулювати розвиток стратегічних галузей, таких як видобуток і переробка критично важливих мінералів.”
Наступними кроками є затвердження інвестиційних настанов і створення списку початкових проєктів, які “відповідають баченню і цілям Фонду” та можуть бути “реально реалізовані”
— додав Перелигін.
Правління сподівається розпочати розвиток трьох “якісних” проєктів протягом наступних 18 місяців.
Також планується проведення подальших обговорень потенційних проєктів через фонд. Американська делегація розпочне огляд площадок після прибуття до України наступного тижня. Уряд уже оголосив аукціон на лтієвий рудник Добра.
Соболев у інтерв’ю Bloomberg TV 29 серпня повідомив, що фонд “просувається дуже добре”, додавши, що Україна готується виставити на аукціон більше ліцензій на видобуток для створення інвестиційних можливостей для амерканських компаній. Він також підкреслив нещодавній зелений сигнал для проєкту Добра, зазначивши, що видобуток стане одним із найбільш “цікавих” напрямків для США.
Запаси літію в центральній частині України оцінюються у 80-105 мільйонів метричних тонн цього високоцінного ресурсу, що використовується у виробництві батарей.
Підтримувана Вашингтоном гірничодобувна компанія TechMet має намір подати пропозицію на цей проєкт, хоча можливий юридичний конфлікт із австралійською компанією European Lithium, яка претендує на ліцензію Добра.
30 квітня Київ і Вашингтон підписали угоду, яка дає США спеціальний доступ до інвестиційних проєктів в Україні, включно з природними ресурсами, суміжною інфраструктурою та оборонними проєктами.
У майбутньому військова допомога може бути включена до пакету підтримки Вашингтона, якщо США вирішать враховувати військову допомогу у фонді.
Багато українських компаній вважають, що якщо угода спрацює, вона принесе в нестачу валютних коштів галузі критично важливих сировинних матеріалів іноземний капітал і сучасні технології. Також у центрі уваги – природні ресурси, нафта і газ, інфраструктурні та оборонні проєкти.
У лютому, незабаром після повернення в Білий дім, Дональд Трамп сфокусувався на тому, що Україна має “відплатити” Америці за військову допомогу сировиною та “рідкоземельними” матеріалами. Його початкові пропозиції критикували як “колоніальні” і несправедливі для України.
Після місяців напружених переговорів і відомої сутички у Білому домі президент Володимир Зеленський домігся угоди, яку зазвичай в Україні оцінюють позитивно.
Спершу угода викликала значний інтерес інвесторів, але згодом, коли деталі лишилися невідомими, багато хто почав сумніватися, чи не є це черговим піар-ходом Трампа.
Позабоєво, DFC та Українська агенція підтримки державно-приватного партнерства активно працювали над механізмом фонду. DFC розкрила більше інформації про фонд на Конференції по відновленню України в липні.
США матимуть пріоритетні права на сировину — тобто можливість першими її закуповувати, але на комерційних умовах, без жодних спеціальних привілеїв. DFC також підтримає інвестиції політичним страхуванням ризиків, щоб знизити побоювання інвесторів.