Головні тези:
- Російські ракетні удари по цивільних суднах і портовій інфраструктурі Великої Одеси посилюють загрози для морського експорту України.
- Вже зафіксовано перше затоплення суховантажу турецької компанії, у зв’язку з чим деякі міжнародні судноплавні оператори відмовляються заходити до українських портів.
- Туреччина намагається утримувати баланс між своїми зобов’язаннями в НАТО та економічними інтересами стосовно Росії, проте володіє інструментами впливу на Москву.
- Експерти підкреслюють, що безпека морського судноплавства може бути забезпечена шляхом комплексних заходів: активної позиції України, посиленої присутності НАТО та посилення санкцій проти Росії.
- Тривалі збої в функціонуванні морського коридору можуть призвести до зростання світових цін на зерно та спричинити продовольчі проблеми в країнах Азії й Африки.
- Порти Ізмаїла та Рені через меншу пропускну спроможність і постійні обстріли не здатні повністю замінити порти Великої Одеси.
Порти Великої Одеси втрачають судна через ворожі атаки
Російська Федерація завдає ракетних ударів по цивільних суднах та портовій інфраструктурі регіону Великої Одеси, що ставить під загрозу експортні потоки України через морські шляхи. Із вже зафіксованих інцидентів – затоплення суховантажного судна, яке належало турецькій компанії. Утім, через такі ризики деякі міжнародні операційні судноплавні компанії утримуються від заходу до українських портів.
Політолог Михайло Шабанов пояснює, що Туреччина зберігає складний баланс між своїми членськими зобов’язаннями в рамках НАТО і економічною співпрацею з Росією, через що Анкара уникає гучних публічних заяв. Проте вона володіє значними інструментами впливу на Кремль:
- Контроль над Чорноморськими протоками обмежив рух російських військових кораблів і став ключовим фактором після початку повномасштабної війни.
- Можливість застосування економічного тиску, адже Туреччина виконує роль важливого логістичного та торговельного хабу для РФ.
- Здійснення непублічної дипломатії та участь у посередницьких міжнародних переговорних процесах.
За словами Шабанова, для гарантування безпеки судноплавства в регіоні необхідно поєднувати кілька факторів, зокрема:
- Активні дії українських Сил оборони;
- Підвищену присутність військових сил НАТО у Чорноморському регіоні;
- Посилення економічного тиску на Росію.
При цьому роль Організації Об’єднаних Націй у вирішенні ситуації поки що залишається переважно символічною через обмежені можливості впливу.
Щодо НАТО, експерт зауважує, що Альянс поки не готовий до відкритого військового конфлікту з Росією через ризики резонансної ескалації. Однак окремі чорноморські держави — зокрема, Туреччина та Румунія — мають потенціал для захисту власного судноплавства у разі подальшого загострення.
Спершу переважатимуть дипломатичні заходи, а у випадку їхньої неефективності можливе застосування жорсткіших методів.
Україна залишається одним з провідних світових експортерів зерна, тому будь-які перебої у функціонуванні морського транспортного коридору одразу відобразяться на глобальному продовольчому ринку. Особливому ризику піддаються країни Азії та Африки, які значною мірою залежать від українського зерна. Тривале скорочення експорту загрожує продовольчим дефіцитом та зростанням цін у світі.
Повернення великих міжнародних судноплавних компаній до портів Великої Одеси наразі ускладнене через високу небезпеку.
Росія цілеспрямовано знищує портову інфраструктуру
Після завершення дії зернової угоди Росія систематично завдає ударів по українській портовій та аграрній інфраструктурі. Особливу увагу ворог приділяє портам Одеси, Південного та Чорноморська.
Михайло Шабанов вказує, що головною метою цих атак є руйнування логістичних маршрутів і залякування міжнародних перевізників для обмеження морського експорту України.
Експерт наголошує, що порти Ізмаїла та Рені можуть лише частково компенсувати втрату вантажних потужностей портів Великої Одеси. Їхні можливості значно менші, а також вони перебувають під постійними обстрілами.
Поки безпекова ситуація у Чорному морі не стабілізується, відновлення повноцінної роботи портів Одеси та повернення великих міжнародних перевізників залишаються викликом. Водночас зусилля українських Збройних сил залишаються визначальними для збереження морського коридору та забезпечення стабільного експорту зерна.
Уряд України працює в цілодобовому режимі над відновленням стабільної роботи морських портів, а ситуація перебуває під особистим контролем Президента України.