Коли зуб втрачено, справа не обмежується порожнім місцем у ряді. Кістка без навантаження поступово зменшується в об’ємі, сусідні зуби нахиляються в бік дефекту, а зуб протилежної щелепи висувається. Імплантація повертає опору, але це не одна процедура, а послідовність етапів.
Імплант замінює корінь, а не лише видиму частину зуба
Зубний імплант — це стрижень із титанового сплаву, який вводять у щелепну кістку замість втраченого зуба. Сам по собі він ще не є зубом: згодом на нього фіксують абатмент і коронку, яку пацієнт бачить у роті. Тому лікування поділяється на хірургічний і ортопедичний етапи, а між ними лежить період зрощення кістки з імплантом.
З чого починається планування
Перший візит — це огляд і розмова, а не операція. Лікар з’ясовує, коли втрачено зуб, які хронічні хвороби має пацієнт, які ліки приймає постійно, чи курить.
Далі оцінюють ротову порожнину загалом: карієс, запалення ясен, зубні відкладення, прикус. Осередок інфекції поруч із майбутнім імплантом лікують до операції, а не після неї.
Які обстеження роблять перед операцією
Основне дослідження — конусно-променева комп’ютерна томографія. Вона показує висоту й ширину кістки в потрібній ділянці, її щільність, розташування нижньощелепного нерва та дно гайморової пазухи. За цими даними лікар розуміє, чи вистачає об’єму кістки й чи потрібна кісткова пластика або синус-ліфтинг.
Додатково призначають аналіз крові, показники згортання та рівень глюкози. Пацієнтам із хронічними хворобами може знадобитися висновок сімейного лікаря: так заздалегідь оцінюють, як організм перенесе втручання.
Як проходить установлення імпланта
Операцію виконують під місцевою анестезією. Лікар відкриває доступ до кістки, формує в ній ложе потрібного діаметра з постійним охолодженням, щоб не перегріти тканину, і вкручує імплант із контрольованим зусиллям.
Установлення одного імпланта триває близько години. Набряк і помірна чутливість у перші дні — очікувана реакція тканин, а не ускладнення.
Остеоінтеграція: що відбувається в кістці
Остеоінтеграція — це пряме зрощення поверхні імпланта з живою кісткою без прошарку сполучної тканини. Згусток крові навколо імпланта заміщується молодою кістковою тканиною, яка згодом перебудовується у зрілу й щільну.
На нижній щелепі процес зазвичай займає від 3 до 4 місяців, на верхній — від 4 до 6, бо кістка там менш щільна. Після кісткової пластики строк довший. Прискорити цю біологію неможливо, а передчасне навантаження — одна з типових причин, чому імплант не приживається.
Від чого залежить приживлення
Найбільше важать об’єм і щільність кістки, стабільність імпланта після встановлення та відсутність запалення в зоні операції. Технічний бік — стерильність і точність позиціонування — на боці лікаря.
Решта залежить від пацієнта. Куріння погіршує кровопостачання ясен, некомпенсований цукровий діабет уповільнює загоєння, нерегулярна гігієна створює умови для запалення навколо імпланта.
Від формувача ясен до постійної коронки
Коли зрощення відбулося, лікар перевіряє стабільність імпланта й встановлює формувач ясен, який за кілька тижнів формує природний контур м’яких тканин. Потім знімають відбитки або сканують їх цифрово.
У лабораторії виготовляють абатмент і коронку, приміряють їх, перевіряють змикання зубів і фіксують конструкцію. У клініці RelaxDent встановлення зубних імплантів у Львові так само завершується протезуванням і контрольним оглядом, а не самою операцією.
Догляд, від якого залежить строк служби
Імплант не уражається карієсом, але тканини навколо нього хворіють. Щоденне чищення, йоржики для проміжків і професійна гігієна раз на пів року — базовий мінімум. Раз на рік варто робити контрольний огляд зі знімком, щоб оцінити стан кістки навколо імпланта: раннє запалення лікується простіше, ніж занедбане.
Імплантація — прогнозоване, але не швидке лікування. Більшу частину часу займає не робота лікаря, а біологія: кістка зростається з імплантом у власному темпі.
