Міністр оборони Естонії Ганно Певкур повідомив естонському медіа ERR 20 вересня, що реакція НАТО на останні провокації Росії свідчить про готовність Альянсу застосувати силу за необхідності. Ця заява стала відповіддю на недавні загострення російських провокацій у повітряному просторі НАТО.
Певкур підкреслив:
«У п’ятницю ми побачили, що НАТО функціонує дуже ефективно… аж до того, що у випадку реальної необхідності застосування крайнього заходу — сили, була й готовність до цього.»
19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 на дванадцять хвилин порушили естонський повітряний простір над Фінською затокою, після чого покинули цю територію. Таллінн стверджує, що літаки вторглися без дозволу, тоді як Москва заперечує будь-які порушення.
У відповідь на цей інцидент Естонія звернулася до НАТО з ініціативою консультацій відповідно до статті 4, яка дає змогу членам Альянсу скликати союзників у разі загрози їхній безпеці.
За словами Певкура, ці провокації Росії мають на меті відвернути увагу Заходу від ситуації в Україні:
«Саме це прагне Росія — відволікти нашу увагу від підтримки України та переключити погляд на власний регіон. Це ключова мета подібних провокацій.»
Інциденти сталися на фоні зростаючої напруги на східному фланзі НАТО. У той самий день, коли російські літаки порушили естонський повітряний простір, Польща повідомила про проникнення російських винищувачів у зону безпеки біля бурової платформи в Балтійському морі.
Ключові події попереднього місяця:
- 10 вересня Польща збила російські безпілотники, які перетнули її повітряний простір під час атаки на Україну — це маркировало перший прямий військовий інцидент НАТО з російськими військовими об’єктами на території Альянсу.
- У відповідь Варшава підняла свої системи протиповітряної оборони на повну готовність, тимчасово закрила основні аеропорти та запросила консультації за статтею 4 НАТО.
- 13 вересня Румунія зафіксувала аналогічне порушення: два винищувачі F-16 піднялися в повітря після виявлення російського дрону, що проник у її повітряний простір під час атаки на українську прикордонну інфраструктуру. Міністр оборони Румунії Йонуц Мостеану уточнив, що країна не збила дрон, який повернувся для бомбардування України.
Після цих епізодів Альянс розпочав реалізацію оборонної місії Eastern Sentry.
Президент Чехії Петр Павел 20 вересня висловив думку про необхідність збереження єдності НАТО та рішучої відповіді на російські провокації, включно з можливими військовими діями.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що метою Росії є послабити рішучість НАТО у наданні Україні додаткових систем протиповітряної оборони.