Президент Китаю Сі Цзіньпін та Президент Росії Володимир Путін взяли участь у церемонії покладання вінка до Могили Невідомого Солдата, присвяченій 80-й річниці перемоги над нацистською Німеччиною, 9 травня 2025 року в Москві, Росія. (Автор: Contributor/Getty Images)
Якщо Пекін почне дії проти Тайваню, НАТО може незабаром опинитися у війні на два фронти — з Китаєм та Росією, вважає генеральний секретар альянсу.
«Якщо Сі Цзіньпін нападе на Тайвань, він спершу зателефонує своєму молодшому партнеру в цьому питанні, Володимиру Володимировичу Путіну… і скаже: “Гей, я збираюся це зробити і мені потрібно, щоб ти тримав їх зайнятими в Європі, атакуючи територію НАТО”»
— заявив генеральний секретар Марк Рютте в інтерв’ю New York Times 5 липня.
Таке розгортання подій фактично означатиме глобальну війну між ядерними наддержавами, і багато експертів визнають, що цей сценарій не є далеким від реальності.
Пекін і Москва зміцнили свій альянс, спрямований на повалення США як світової наддержави; ця співпраця найбільш помітна у підтримці Китаєм війни Росії проти України.
Тим часом НАТО продовжує боротися з війною в Україні та внутрішніми розколами, спричиненими президентством Трампа. Китаю вигідно підтримувати цей безлад, щоб розділити увагу альянсу, поки Пекін реалізує свої територіальні амбіції.
«Якщо Китай вирішить, що силове включення Тайваню — єдиний варіант, вони зроблять усе, щоб Європа й Америка мали якомога більше розпорошених викликів»
— заявив на пенсії австралійський генерал-майор Мік Райан.
Китай і Росія розглядають можливість війни на два фронти проти Заходу
За інформацією South China Morning Post, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї нещодавно повідомив головній дипломатку ЄС Каджі Каллас, що Китай не може допустити поразки Росії у війні проти України, адже це дозволить США переключити увагу на Пекін.
Це підкреслює, за словами експертки з питань Східної Азії Наталії Бутицької з New Europe Center у Києві, «стратегічний інтерес Китаю у виснаженні західних ресурсів на європейському континенті».
Цю мету також виражено у підтримці Китаєм агресії Росії в Україні.
Китайська держава є основним постачальником товарів подвійного призначення для російської оборонної промисловості та допомагає Москві пом’якшувати наслідки західних санкцій.
Київ навіть звинувачує Китай у безпосередньому постачанні зброї Росії — звинувачення, які Пекін відкидає. Також зафіксовано кілька випадків захоплення китайських громадян, які воюють у лавах Росії в Україні.
Експерти давно попереджали, що Китай пильно вивчає вторгнення Росії в Україну, щоб винести уроки для потенційного вторгнення на Тайвань. Проте інтерес Пекіна не обмежується військовою сферою.
«Китай уважно стежить за реакцією Заходу на дії Росії й бачить можливості посилити свою позицію на тлі потенційного розколу трансатлантичної єдності»
— зауважила Бутицька.
Підкреслюючи симбіотичний характер російсько-китайських відносин, вторгнення Китаю на Тайвань може також посприяти Москві.
«Росії не потрібен запит від Китаю, щоб тримати НАТО зайнятим; Москва, ймовірніше, скористається вторгненням на Тайвань, щоб розпочати додаткову агресію в Європі»
— сказав Дан Гамільтон, стипендіат Брукінгського інституту.
Українські та західні посадовці все частіше попереджають про реалістичність можливості атаки Росії на територію НАТО, наприклад, у Балтійських країнах.
Камілль Ґранд, експерт з питань безпеки та НАТО в Європейській раді з міжнародних відносин, погоджується, що у разі великої кризи в Азії Росія може спробувати скористатися увагою США, спрямованою на тайванську ситуацію, щоб випробувати НАТО і посилити загрозу для безпеки Європи.
Навіть більш стримані фахівці не виключають ймовірність координації між Китаєм і Росією в разі нападу на Тайвань.
Ян Швец, дослідник Китаю з Празького інституту міжнародних відносин, зауважує, що ідеальний варіант для Пекіна — це захоплення острова ненасильницьким шляхом, без розгортання ширшого конфлікту із Заходом.
Однак «якщо ситуація загостриться і китайський уряд ухвалить рішення про військове вторгнення (хоча це менш ймовірно, але цілком можливий варіант), тоді доцільно буде координуватися з Росією», — сказав він Kyiv Independent.
Останні новини війни в Україні: Безпілотники атакують Чорноморський флот Росії; в країні на Далекому Сході вибухають російські газопроводи, повідомляє ГУР.
НАТО застали зненацька
Путін та Сі відкрито прагнуть досягнення кінцевої мети їх «партнерства без обмежень» — кинути виклик домінуванню США й Заходу на світовій арені.
Такої чіткості, здається, бракує в таборі НАТО. Стратегія колишнього президента США Дональда Трампа розколоти Москву і Пекін, зближаючись із Росією, викликала скепсис у експертів.
Новий президент США також заявив про плани скоротити військову присутність США в Європі, закликаючи європейських партнерів брати на себе більше відповідальності за власну безпеку, що дозволить Вашингтону зосередитись на регіоні Індо-Тихого океану.
Але, за словами Гамільтона, «Північна Атлантика та Індо-Тихий регіони стратегічно пов’язані через китайсько-російський ентенте».
«Найкращий внесок НАТО у цю проблему — це більше зробити європейцям для оборони Європи, щоб американці могли перенаправити більше ресурсів до Індо-Тихого регіону»
— додає він.
Лідери союзників швидко заспокоїли занепокоєння Трампа, погодившись підняти цільові оборонні витрати з 2% до 5% ВВП під час недавнього саміту в Гаазі. Проте деякі експерти вважають, що цього недостатньо для протистояння єдиній загрозі з боку Росії та Китаю.
Едвард Лукас, стипендіат Center for European Policy Analysis, погоджується, що координаційна атака Китаю на Тайвань та Росії на НАТО є «дуже реалістичною».
«Що мене дивує — це те, що НАТО, опинившись напруженим після перемоги Трампа на виборах… тепер повертається до позиції самозаспокоєння»
— сказав Лукас.
Називаючи нову мету з оборонних витрат «бажанням, а не реальною справою», він додає, що «НАТО досі застигло зненацька у питаннях оборони і стримування».
Вісь Росія, Китай, Північна Корея
Ґранд вказує на інший доказ тісного зв’язку між безпекою Північної Атлантики та Індо-Тихого океану: участь Північної Кореї у війні Росії проти України.
Пхеньян, традиційний близький партнер Китаю, став, можливо, найактивнішим прихильником російської агресії проти України та безпосереднім учасником війни.
Якщо підтримка Китаю переважно носить економічний та матеріальний характер, то Північна Корея розгорнула тисячі солдатів для допомоги Росії у боротьбі з Україною, а також поставляє балістичні ракети й мільйони артилерійських снарядів.
«Країни Європи та США недооцінюють загрозу з боку Північної Кореї»
— каже Бутицька, додаючи, що підтримка Пхеньяном російських військових дій «відбувається за мовчазної згоди Китаю».
«Пекін зацікавлений використати цей потенціал для загострення напруги на Корейському півострові. Це може утримувати війська США там у момент можливої атаки на Тайвань і примусити Північну Корею вступити у прямий конфлікт зі Сполученими Штатами»
— пояснює вона.
Цей спільний виклик, пов’язаний також з Близьким Сходом через російсько-іранське партнерство, демонструє, що НАТО стикається з найсерйознішими викликами безпеці з часів Холодної війни. Попередження Рютте тому не варто ігнорувати, зауважують експерти.