Дунай продовжує обміління, що спричиняє серйозні наслідки для транспорту, гідровузлів та атомних електростанцій уздовж річки. За сім днів ситуація на Дунаї різко погіршилася. До вже відомих проблем у Хорватії, Болгарії та на українському напрямку експорту додався новий, найбільш критичний удар тижня — перебої в роботі шлюзів на гідровузлі Залізні Ворота, розташованому на кордоні Румунії та Сербії.
Рекордний дефіцит водних ресурсів змусив Угорщину, Румунію та Болгарію вдаватися до аварійних заходів на атомних електростанціях, при цьому румунське місто Галац на добу залишилося без водопостачання. Не слід очікувати швидкого покращення: для відновлення рівнів води потрібні опади в межах 100-150 мм над центральноєвропейським басейном. Проте за прогнозами метеорологів, на які посилаються джерела TEPLODAR.BIZ.UA, суттєвих дощів не буде раніше вересня.
15 серпня в Угорщині розпочали екстрену операцію з притоплення барж біля АЕС «Пакш», а експерти пророкують до понеділка суттєве погіршення ситуації до критичного рівня.
Рівні води на Дунаї: тенденції та показники
Зниження рівня води фіксується на всій протяжності річки, що підтверджується чисельними замірами:
- У Баварії, на посту Пфеллінг, рівень впав до 216 см — це нижче за мінімум серпня 2022 року, коли було 221 см.
- У Будапешті минулого тижня вода опускалася до 10 см, тоді як рекорд від 2018 року становить 33 см.
- В районі входу Дунаю до Румунії витрата води коливалась від 1500 до 1590 м³/с замість звичних 3900-4700 м³/с, що майже у тричі менше за норму.
- У Болгарії рівні в Русе знизились з -101 см (8 серпня) до -121 см, в Оряхові — -94 см, у Силістрі — -86 см.
Проблеми шлюзів на Залізних Воротах
Особливо тривожним є стан гідровузла Залізні Ворота, що розташований на кордоні Румунії та Сербії та забезпечує наскрізне судноплавство Дунаєм. Дані з Румунії свідчать про фактичний вихід з ладу шлюзу Залізні Ворота I через низький рівень води — адміністрація Нижнього Дунаю ще 29 липня рекомендувала судам використовувати сербський шлюз Залізні Ворота II. Загальна пропускна здатність шлюзів впала приблизно до 25% від проектної потужності. Станом на 15 серпня на Залізних Воротах II діють особливі умови проходження та обмеження завантаження.
Судна на мілині
Ризик посадок на мілину став реальністю:
- Біля Калафата в румунській частині Дунаю застрягло судно Viking Ullur, яке не вдалося звільнити штовхачами.
- За кілометр від Калафата також не вдалось протягнути баржу з зерном.
- Між Галацом і Бреїлою застрягло судно з цементом.
- У болгарському районі Батин 13-14 серпня блокування руху через посадку судна ускладнило транзит, і для допомоги направили рятувальне судно.
17 липня адміністрація Нижнього Дунаю оголосила форс-мажор вперше за сім років, адже не змогла гарантувати мінімальні судноплавні глибини. На окремих ділянках навантаження барж скоротилося з близько 1000 т до 500 т та менше, а загалом недовантаження сягає 10-40%, інколи втрати вантажопідйомності досягають 60%.
Ситуація у Вуковарі, Хорватія
Криза у Вуковарі триває вже понад два тижні — вантажні та круїзні судна фактично не заходять у порт, і подібного зниження рівня води тут не спостерігали з початку вимірювань. Затримано близько 60 вантажних рейсів та скасовано близько 60 круїзних, переважно з Німеччини, пасажирам повернули гроші. Порт оцінює ризики втрат:
- Контракти на перевантаження близько 200 тис. тонн вантажів на найближчі три місяці.
- Потенційні втрати становлять приблизно 800 тис. євро (при середній тарифній ставці 4 євро за тонну), тоді як торішня виручка порту була 1,2 млн євро.
- Втрати круїзного бізнесу оцінюються приблизно в 1 млн євро.
Директор порту, Мар’ян Купрешак, наголошує, що партнери наразі розуміють ситуацію, але затягування посухи змусить переходити на вантажівки й залізницю. Відновлення регулярного руху у серпні виключено, існує ризик тривалості кризи до вересня-жовтня.
Екологічні та інші наслідки кризи
Проблеми на Дунаї виходять за межі суто судноплавства:
- Надмірне маловоддя тисне на енергетичні системи, а також на водопостачання міст, що розташовані поблизу.
- 15 серпня в Угорщині почали операції з притоплення барж і будівництво підводного порогу біля АЕС «Пакш».
- Румунія вже зупинила свій останній працюючий реактор.
Порт Констанца: зернова логістика під загрозою
Порт Констанца залишається «запобіжним клапаном» для вивезення українського зерна в рамках ініціативи Solidarity Lanes, проте низький рівень Дунаю суттєво обмежує баржові перевезення. Керівник відділу торгівлі RWA Raiffeisen Agro Romania Адріан Добріца зазначає, що якщо раніше порт приймав вантажі у випадках проблем з морським шляхом через Одесу, то тепер і цей коридор вичерпав свої ресурси.
Президент бізнес-асоціації порту Віорел Панаіт говорить, що зерновий термінал міг би обробляти на 20% більше вантажів за умови кращого судноплавного річкового забезпечення. Міністр аграрної політики України Тарас Висоцький додає, що разом із залізницею цей напрямок покриває лише близько третини обсягів чорноморських портів.
Румунські фермери стикаються з дефіцитом вантажівок і високими транспортними витратами, а цьогорічний рекордний урожай посилює навантаження на вже й так обмежену транспортну інфраструктуру.
Подальші кроки у Вуковарі
Директор порту Вуковар, Мар’ян Купрешак, повідомляє про обговорення двох напрямів дій:
- Закриття природних ретенційних ділянок за допомогою спорудження порогів.
- Проведення системного днопоглиблення по всій довжині Дунаю.
Також представники судновласників, портів та пристаней мають намір звернутися до Єврокомісії за горизонтальною підтримкою.
Раніше Дунай вважався судноплавним протягом усього року, за винятком зимових заблокувань через кригу. Але тепер літнє маловоддя стало серйозною загрозою.
Болгарія: Русе, Відін та суміжні райони
Рівень води в Русе впав з -101 см до -121 см, причому біля островів Батин і Белене максимальна осадка суден обмежена 160 см. Судна ходять завантажені лише на 25-30%, а великі штовхачі здебільшого не працюють. Подібне спостерігається у Відіні та на інших болгарських ділянках, хоча нових вимірів безпосередньо у Відіні протягом тижня не зафіксовано. У районі Батин 13-14 серпня через посадку ще одного судна транзит суттєво обмежений.
Відсутність води в Галаці
12-13 серпня місто Галац у Румунії на добу залишилось без водопостачання через низький рівень Дунаю, що ускладнив роботу головного водозабору. Під загрозою опинилися приблизно половина міста, лікарні та школи. Місцеве комунальне підприємство аварійно підключило альтернативні джерела води.
Раніше в серпні для очищення водозабору залучали водолазів, адже одна із двох решіток опинилася поза водою — станція працювала лише на половину своєї потужності. У місті Джурджу практично пересох боковий канал Ара.
Сербія: військова спадщина та енергетичні ускладнення
Поблизу Прахова на межі з Румунією через мілководдя підняли з дна щонайменше 38 корпусів німецьких військових кораблів часів Другої світової війни, серед яких імовірно залишаються невибухлі боєприпаси. За оцінками сербської влади, ці перешкоди щороку завдають збитків у понад 5 млн євро через зірване судноплавство.
Річку вже очищують в межах проєкту, що фінансується Єврокомісією (16,5 млн євро) та Європейським інвестиційним банком (14 млн євро). Станом на квітень з дна підняли сім суден, а восьме було у процесі підйому, а на першому етапі планується прибрати 21 судно.
Натомість поблизу Петроварадина під Новим Садом судна застрягають у мулі, а поромні переправи на деяких ділянках повністю припинили роботу.
Молдова: Джурджулешти
Молдовський порт Джурджулешти поки що не відчуває суттєвих ускладнень через маловоддя. За даними видання TEPLODAR.BIZ.UA, судноплавство тут значно не постраждало. Проте судна змушені обминути ділянку біля Келераша через Сулинський канал.
Дії державних і міжнародних організацій
Дунайська комісія
12 серпня члени Дунайської комісії оприлюднили тривожну спільну заяву. Вони підкреслюють, що періоди екстремального маловоддя стають дедалі частішими, що негативно впливає на судноплавство, регіональну інтеграцію, енергетику, екосистеми Дунаю та сталий розвиток.
У заяві фіксують економічні втрати від обмежень завантаження суден, збільшення тривалості перевезень та неможливості планувати логістику. Це послаблює конкурентоспроможність річкового транспорту і збільшує навантаження на залізничний та автомобільний транспорт із відповідним зростанням витрат і викидів.
Комісія закликає:
- посилити моніторинг і прогнозування рівнів води через обмін даними між країнами Дунайського басейну;
- розробити координовані заходи на випадок маловоддя;
- пришвидшити інвестиції у транспортну інфраструктуру;
- поглибити дослідження кліматичних впливів;
- інтегрувати транспортні, водні, енергетичні та екологічні політики;
- підтримати відновлення річкових екосистем і зв’язку річки із заплавами;
- залучити фінансові інструменти ЄС;
- виробити програму управління ризиками та довгостроковий план розвитку Дунаю як сталого глибоководного судноплавного шляху.
Планується тісна співпраця з Міжнародною комісією із захисту ріки Дунай (ICPDR) та Міжнародною комісією басейну ріки Сава.
Проєкт DANRISS 2 у Румунії та Болгарії
10 серпня видання Ports Europe описало проєкт DANRISS 2, що передбачає модернізацію інспекції суден на ділянках Дунаю в Румунії та Болгарії за допомогою штучного інтелекту, ризик-профілювання та предиктивної аналітики. Проєкт розпочав роботу 12 травня 2026 року і триватиме до 11 червня 2028 року з бюджетом у 4 млн євро.
Угорщина: ситуація на АЕС «Пакш»
З кінця липня станція «Пакш» поступово знижувала виробництво електроенергії до 240 МВт. Тимчасове підвищення рівня води дало змогу другому енергоблоку збільшити виробництво, проте прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що станція була на межі повної зупинки — вперше за 44 роки роботи.
Для стабілізації ситуації у серпні влада розпочала контрольоване притоплення двох 80-метрових барж у річці між Пакшем і Дунасентбенедеком, побудову підводного порогу на берегах Дунаю, використовуючи вісім насосів і військові гелікоптери для доставки бетонних блоків. За словами Мадяра, рівень води вдалося підняти на 1 см, але прогноз на понеділок, 17 серпня, передбачає падіння до критичного рівня -132 см, після чого доведеться зупинити одну з турбін.
Масштаб операції обґрунтовує участь міністрів економіки, енергетики і оборони, а також керівника апарату прем’єра. Протягом доби планують доставити близько 5 тисяч тонн каменю. Електростанція зараз працює на 485 МВт, що становить приблизно чверть потужності, а місячна робота в такому режимі обійдеться державі приблизно у 50 млрд форинтів (159 млн доларів), без урахування втрат компаній через обмежене електропостачання.
Румунія: атомна енергетика під загрозою
Перший реактор АЕС «Чернавода» зупинили 28 липня. Другий, потужністю близько 680 МВт, намагалися врятувати різноманітними методами:
- Підрив 180 кг вибухівки військово-морськими силами Румунії для відхилення течії річки в басейн охолодження станції підняв рівень води на 2 см, що продовжило роботу станції ще на два дні.
- Близько 8 серпня в одному з рукавів Дунаю впустили на дно чотири баржі з камінням, що виконали функцію штучних порогів.
- Проведене днопоглиблення підняло рівень у басейні на 8 см, що, на думку міністра транспорту Раду Міруце, мало забезпечити роботу реактора ще на дев’ять днів.
Однак, 13 серпня розпочалася контрольована зупинка другого реактора через низький рівень води й несприятливий прогноз. 31 липня румунський уряд оголосив стан тривоги в енергетиці на весь серпень, виділивши 7 млн леїв на аварійні роботи по річці. Прем’єр-міністр Ілі Боложан попросив споживачів переносити використання електроенергії на пізніший вечір.
Румунія імпортує електроенергію з України за угодою Nuclearelectrica-Energocom у межах меморандуму 2023 року. Україна ж, попри падіння імпорту у липні близько на 40%, стала чистим експортером електроенергії вперше за десять місяців.
Болгарія: АЕС «Козлодуй»
Станом на 14 серпня рівень Дунаю біля насосної станції «Козлодуй» становив 20,55 м над рівнем моря і продовжував щодня знижуватись на 1-2 см. Енергетик Георгій Кащієв прогнозує, що при рівні 20,50 м потужність блоків буде знижена, а критичний рівень 20,30 м призведе до роботи на 2-3%. Якщо вода опуститься ще нижче, роботу насосів доведеться припинити, щоб уникнути кавітації.
Кащієв зазначає, що угорська операція біля Пакша може підняти рівень у цій зоні, але води, що спуститься вниз за течією, буде менше, що потенційно погіршить ситуацію біля Козлодуя.
Сербія: енергетична діяльність
Гідроелектростанція Джердап 1, частина спільного з Румунією гідровузла Залізні Ворота I, виробляє лише близько третини своєї нормальної потужності. Теплові електростанції Костолац скоротили виробництво через проблеми з охолодженням, а низький рівень води ускладнив імпорт палива річкою.
Європейський Союз: підтримка та моніторинг
Єврокомісія відстежує ситуацію із забезпеченням енергопостачання в Угорщині, Румунії та Болгарії. ЄС також інвестував у очищення сербської ділянки Дунаю від уламків Другої світової війни (грант Єврокомісії – 16,5 млн євро, Європейський інвестиційний банк – 14 млн євро).
Аналітики Atlantic Council у матеріалі від 13 серпня радять Дунайській комісії та Єврокомісії розробити спільний «протокол маловоддя» з пороговими значеннями, механізмом сповіщення та скоординованим поглибленням дна до наступного посушливого сезону, адже вересень та жовтень статистично є найсухішими місяцями. Також рекомендують розглядати кероване зниження попиту як ринковий інструмент, інвестувати у водостійкість поряд з генерацією електроенергії, а також прискорити інтеграцію енергетичних систем України і Молдови. Ці рекомендації є аналітичними, а не офіційними рішеннями ЄС.
Австрія: оператор Verbund
Австрійський оператор Verbund, що експлуатує 11 станцій на Дунаї, повідомляє про зниження витрати води на третину й виробництва електроенергії приблизно на 25%. Якщо тенденція збережеться, 2026 рік може стати найпосушливішим за 70 років діяльності компанії.
Таким чином, нинішнє маловоддя на Дунаї впливає на транспорт, енергетику, постачання питної води та економіку кількох країн, потребуючи скоординованих заходів на національному та міжнародному рівнях. Більше новин читайте на TEPLODAR.BIZ.UA.