Головні відкриття:
- Виявлено фундамент вежі османського Хаджибейського замку з діаметром близько 8 метрів і товщиною стін приблизно 2,5 метра.
- Встановлено, що розміри самого замку становили приблизно 32×37 метрів, що трохи перевищували площу цитаделі Аккерманської фортеці.
- Укріплення зводили з каменю та уламків античної грецької колонії Гавань Істріан, розташованої поруч із фортецею.
- Серед знахідок у завалах виявили срібну монету султана Абдул-Хаміда I, датовану 1785 роком, а також золотоординський глечик XIV століття.
Як проходили пошуки вежі і що приховав культурний шар
Ректор педагогічного університету, доктор історичних наук Андрій Красножон, поділився логікою проведення досліджень. Перспективну ділянку для розкопок визначили ще минулого року. Вчені зіставили креслення 1789 року з результатами попередніх розкопок фронтальної стіни артилерійської батареї, прибудованої до замку у 1760-х роках зі сторони морського схилу.
На розкопаній ділянці фундамент вежі зберігся фактично у первісному вигляді. Залишився навіть перший ряд кладки на вапняному розчині. Водночас споруда зазнала пошкоджень внаслідок пізніших нашарувань: у 1830-х роках через кладку проклали зливовий бульварний колектор, а пізніше тут встановили сучасний бетонний оглядовий колодязь.
«Історичні карти зображують вежу як круглу, але фундамент виявився багатокутним», — пояснив Андрій Красножон. За його словами, подібна практика була досить поширеною. Схожі багатокутні основи під круглі вежі зустрічаються, зокрема, у турецьких замках 1538 року в Бендерах та Аккермані.
Всередині товщі стіни археологи виявили канали від дерев’яних армувальних балок. На кутовому перетині двох таких балок зафіксували кований металевий стрижень, вкручений у кам’яний блок, для скріплення конструкції.
Життя на місці Приморського бульвару 700 років тому
Точну дату зведення замку поки що не встановлено, проте археологи суттєво звузили хронологічні межі його будівництва.
- Нижня межа (XIV століття): зовнішня стіна вежі перетинає господарську яму, в якій виявлено золотоординський глечик другої половини XIV століття. Цей посуд походить із центральної Молдови, що свідчить про те, що 700 років тому на місці сучасного Приморського бульвару вже велося господарство. Замок було збудовано пізніше цього періоду.
- Османський період (XVIII століття): у завалах будівельного сміття знайдено плінфу та «татарську» черепицю. Також були виявлені срібна монета султана Абдул-Хаміда I (1785 року) та фрагменти одягу, що підтверджують активне використання і добудову замку османами у XVIII столітті.
Північніше від вежі археологи виявили артилерійський дворик, замощений уламками вапняку. Вода з двору відводилася спеціальною канавою в бік струмка, на місці якого нині розташовані Потьомкінські сходи. У мулі цієї канави також виявлено монету 1761 року.
Через два тижні після взяття замку, у вересні 1789 року, російські війська почали розбирати його для отримання будівельних матеріалів. Під завалами вчені зафіксували сліди руйнування витягнутих блочних конструкцій і різьблений верх османської секційної лиштви від вікна або бійниці.
На думку історика, значна частина Хаджибейського замку і досі перебуває під сучасною бруківкою Приморського бульвару. Унікальні результати цьогорічних розкопок стали можливими завдяки багаторічній системній роботі науковців і підтримці місцевої влади.
Читайте також: Археологи на Одещині знайшли несподіваний артефакт і римлянина без ноги: відкриття називають сенсаційним (фото)
Інформація підготовлена ТЕПЛОДАР.BIZ.UA.