У День пам’яті жертв політичних репресій ми низько схиляємо голови перед мільйонами людей, чиї долі були жорстоко зруйновані тоталітарним режимом. Цей період — одна з найтрагічніших сторінок історії України, позначена страхом, мовчанням, катуваннями і знищенням людських життів.
Трагедія Великого терору
Особливо жахливим був Великий терор 1937–1938 років, що забрав життя митців, науковців, духовенства, селян, військових, педагогів — цілих поколінь українців, які стали жертвами репресивного механізму. Тисячі безвинно засуджених і страчених поховані у таких місцями масових розстрілів, як:
- Биківня,
- П’ятихатки,
- Дем’янів Лаз,
- Рутченкове Поле,
- а також в інших локалізаціях по всій території України.
Сьогодні це пам’ятання набуває особливого значення для сучасного суспільства. Війна, розгорнута російською агресією на українській землі, знову повернула те, що здавалося, мало залишитися в минулому — політичні переслідування, нелюдські катування, депортації, вбивства мирних громадян. Міста Буча, Ірпінь, Маріуполь, Херсон стали новими трагічними символами злочинів проти людяності.
Ми зобов’язані зберегти у пам’яті кожне ім’я, кожну історію, кожне життя, обірване через тоталітаризм. Пам’ять про жертв репресій — це не тільки вшанування минулого, а й наша спільна відповідальність перед майбутніми поколіннями та невпинна боротьба за:
- Істину,
- Свободу,
- Право жити без страху.
Світла пам’ять усім невинно замученим і вбитим.