Після сніжної зими та різкого потепління верхів’я степових річок на Одещині наповнилося водою; однак фахівці попереджають: навіть потужний весняний паводок навряд чи здатен кардинально змінити ситуацію з обмілінням і засоленням Куяльницького лиману.
Ключові факти:
- Весняна повінь затопила заплави та зруйнувала частину аварійних гребель у верхів’ях Великого Куяльника;
- Значна частина паводкової води не доходить до лиману через замулене та заросле русло;
- Для реального опріснення Куяльнику потрібно у 4–6 разів більше води, ніж дає паводок;
- Екологи фіксують додаткові ризики: забруднення води добривами, сміттям і мікропластиком.
Повінь зруйнувала греблі
Повінь, що виникла після потепління, призвела до підтоплень заплав і спричинила руйнування частини аварійних гребель у верхній течії Великого Куяльника. Наслідки підтоплень і пошкодження інфраструктури ускладнюють подальше регулювання стоку та відновлення русла.
Не річка, а канава: чому повінь не врятує Куяльник
Хоча паводкові потоки прийшли у верхів’я, значна частина води не досягає Куяльницького лиману. Основні причини — замулене та заросле русло, яке перешкоджає вільному проходженню води, тож очікуваного природного поповнення басейну повінню не відбувається.
Пластик у куяльницькій солі
Екологи звертають увагу на те, що до лав проблем додається й забруднення: у водах та відкладеннях фіксують наявність мікропластику, а також потрапляння побутових відходів. Це негативно впливає на якість соляних відкладів і екосистему лиману.
«Графський ставок» зі змитим чорноземом
Паводкові потоки змивали родючий чорнозем із заплав, утворюючи каламутні затоки і локальні ставки. Цей процес змінює склад та структуру прибережних відкладів, що також впливає на гідрологічний режим і екологічний стан водойми.
Скільки води потрібно Куяльницькому лиману
Фахівці оцінюють, що для реального опріснення та відновлення об’єму Куяльницького лиману необхідно вчетверо–вшість разів більше прісної води, ніж може забезпечити типовий весняний паводок. Отже, одного тільки сезонного стоку недостатньо для вирішення проблеми обміління та засолення.
Чи врятує Куяльник Хаджибейський лиман?
Питання про те, чи може Хаджибейський лиман або інші джерела водопостачання стати порятунком для Куяльницького, залишається предметом обговорення між екологами та гідрологами. Однак уже зафіксовані фактори, що ускладнюють природне поновлення — недостатній обсяг прісної води та порушене русло.
Води морські, прісні, підземні
У розгляді можливих сценаріїв відновлення згадуються різні типи водних ресурсів — морська, прісна та підземна вода — як потенційні джерела для поповнення лиману. Кожен з варіантів має свої технічні та екологічні обмеження, зокрема ризики засолення, зміни біоценозу та забруд