22 травня відзначається 165-та річниця перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі неподалік від Канева. Попри те, що Великий Кобзар ніколи не побував в Одесі, саме це місто стало для нього значущим джерелом підтримки під час років заслання. Крім того, Одеса була тим місцем, де він мріяв оселитися у власній хатині на півдні України наприкінці свого життя.
Зв’язок Великого Кобзаря з Одещиною
Могила Тараса Шевченка у Каневі є важливим символом пам’яті про поета.
Серед основних фактів, що пов’язують Шевченка з Одесою, варто відзначити:
- Поет розглядав Одесу як одне з міст, де хотів жити після заслання.
- Збереглися плани омріяного будинку Кобзаря.
- Жителі Одеси підтримували Шевченка, допомагаючи книгами, фарбами та грошима під час служби.
- В Одесі протягом десятиліть створювали і збирали унікальну «Шевченкіану», частина якої нині зберігається у Каневі.
Нездійснена мрія Тараса Шевченка
На засланні поет залишався вірним мріям про власний дім у південній частині України. Існують зображення проєкту його майбутньої хатини — фасад і боковий фасад, що збереглися до сьогодні. Відомо, що хатину за проєктом Шевченка збудували на Київщині, що демонструє його прагнення повернутися до рідної землі і мати затишне місце для життя.
Про що мріє колекціонер, який знає майже все про великого поета?
Колекціонер Тарас Максимюк докладає зусиль для збереження і популяризації спадщини Тараса Шевченка. Він є важливою постаттю у дослідженні творчості поета, а також у збереженні історичних пам’яток, пов’язаних із Шевченком.
Яким чином Одеса пов’язана з Кобзарем?
У відносинах між Одесою та Тарасом Шевченком можна виділити такі ключові моменти:
- Володимир Даль, автор «Тлумачного словника» та відомий під псевдо Козак Луганський, був приятелем Шевченка. Саме він передав вітання Кобзарю від Одеси та допоміг звільнитися від солдатської служби.
- Аркадій Венгржиновський, чиновник канцелярії одеського градоначальства, сприяв продажу деяких малюнків Шевченка, зокрема «Циган», «Тріо» і «Скеля. Чернець». Продаж приносив кошти, які допомагали поетові у важкі часи.
- Перші ілюстрації до «Кобзаря» та поеми «Гайдамаки» створені двоюрідними братами Михайлом Башиловичем і Яковом де Бальменом саме в Одесі.
- Серія творів «Живописна Україна», авторства Шевченка за період 1839–1843 рр., користувалася великим попитом у цьому місті вже у 1844 році.
- Перші надходження творів Тараса Шевченка до колекції Одеського художнього музею датуються 1928 роком.
- Народно-мистецький музей Одеси отримав із Ленінграда два офорти поета: «Судня рада» зі серії «Живописна Україна» 1844 року та «Притча про робітників на винограднику» 1858 року, які й до сьогодні унікально представлені в музейній збірці.
Містичні історії, пов’язані з володарем Чернечої гори, зберігаються серед численних легенд та розповідей, що підкреслюють вагу постаті Тараса Шевченка в українській культурі.
П’ять цікавих фактів про Тараса Шевченка:
- Вірш про смерть чумака «Ой не п’ються пива-меди…» був написаний Шевченком як відповідь на епідемію холери, що вразила в 1847–1848 роках більшість території Російської імперії, зокрема і південь України. Про цю хворобу в Одесі поетові повідомляв у листах А.І. Лизогуб.
- Амвросій Ждаха (1855–1927), один із перших художників Одеси, у 1901 році створив цілісний макет ілюстрованого «Кобзаря». Він виконав також дві акварелі до твору «Утоплена», заставку до «Причинної» та варіант ілюстрації до поеми «Неофіти». Загалом у його архіві у Києві зберігається 39 графічних робіт і коментарів до поезій Кобзаря, які наразі не опубліковані.
- У 1885 році скульптор Борис Едуардс (1860–1924) на персональній виставці в Одесі представив першу скульптуру, присвячену Шевченку, натхненну поемою «Катерина».
- У 1920 році Одеса вперше відзначила Шевченківську річницю за радянської влади.
- 28 листопада 1928 року на базі тракторної колони зернорадгоспу імені Шевченка в Березівському районі було створено першу в СРСР машинно-тракторну станцію (МТС).
Пам’ятник Тарасу Шевченку в Одесі є символом почесної данини генію української літератури та культурі. Він втілює тісний зв’язок між містом та поетом, який не був безпосередньо присутній тут, але значною мірою впливав на місцеву інтелектуальну і мистецьку спільноту.
Таким чином, Одеса та Тарас Шевченко пов’язані не лише історією, але й особливими подіями і людьми, які сприяли поширенню творчості Кобзаря і допомагали йому у складні часи. Сьогодні ця спадщина підтримується численними колекціонерами, музеями і шанувальниками, які продовжують вшановувати пам’ять великого українця.