Чорне море відрізняється від більшості інших морських водойм своєю унікальною структурою. Життя в цьому водоймі існує лише у верхньому, дуже тонкому шарі води. Нижче знаходиться зони, заповнені безжиттєвим сірководнем. Через таку будову екосистема моря позбавлена значного резерву стійкості. Будь-який потужний вплив токсичних речовин чи акустичних хвиль може спричинити масштабну ланцюгову реакцію, наслідки якої доведеться усувати десятки років. За інформацією з екологічних досліджень, зокрема опублікованих на ресурсі T4.com.ua, північно-західна ділянка Чорного моря зараз знаходиться під загрозою повного вимирання.
Причини загибелі дельфінів
Масова смерть дельфінів не є випадковістю. Військові судна та підводні човни застосовують потужні низькочастотні радари, відомі як сонарами. Для морських ссавців це справжня катастрофа. Вчені, зокрема у журналі Biology Letters, довели, що ці звукові хвилі не тільки оглушують тварин, а й руйнують їхню внутрішню навігаційну систему.
Результатом стає те, що оглушений дельфін:
- втрачає здатність до полювання,
- втрачає орієнтацію у просторі,
- схильний до захворювань інфекційного характеру,
- в стані паніки викидається на берег.
Наслідки аварії на Каховській ГЕС
У червні 2023 року, під час руйнування греблі Каховської гідроелектростанції, у море миттєво потрапило близько 15 кубічних кілометрів забрудненої прісної води. Експерти програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) докладно описали склад викиду, що його принесла хвиля:
- Тонни пестицидів і хімічних речовин із розмитих сільськогосподарських угідь.
- Нафтопродукти, зокрема мазут і нафта, зі сховищ.
- Важкі метали (ртуть, свинець) із затоплених заводів.
Це спричинило різке зниження солоності води, яка почала «цвісти» через надмірне розростання водоростей. Водна флора настільки активізувалася, що вичерпала весь кисень із води. Внаслідок цього на дні з’явились масштабні мертві зони, де задихнулося все живе — від мідій до ікри риб.
Погіршення здатності моря до самоочищення
Головна проблема полягає не лише у забрудненні, а й у тому, що війна знищила природних «санітарів» акваторії. Вибухи та хімічне забруднення знищили великі площі водоростей та колонії мідій, що століттями виконували роль природних фільтрів.
Наслідки такі:
- Водойму тепер нікому очищувати.
- Важкі метали, що залишились від затопленої техніки та вибухових снарядів, опускаються на дно та осідають у мулі.
- Звідти вони потрапляють у дрібний планктон, далі — у рибу, а потім — у морський харчовий ланцюг.
Біологи наголошують, що без негайного припинення забруднень процес відновлення акваторії може тривати від 30 до 50 років.
Ще ускладнює ситуацію те, що наразі:
- близько 20% морських заповідників залишаються закритими для науковців,
- оцінити повний масштаб екологічної катастрофи надзвичайно складно.
Поки міжнародна спільнота не зафіксує та не розпочне масштабні проекти з очищення, Чорне море й надалі перебуватиме у критичному стані напівжиття.