В Україні досі не призначено керівника Агентства з розслідування економічних злочинів через спірний процес відбору, що викликає нові занепокоєння щодо готовності уряду боротися з корупцією та виконувати міжнародні зобов’язання.
Після того, як Кабінет Міністрів відхилив кандидатуру, запропоновану незалежною комісією на посаду голови Бюро економічної безпеки — крок, який парламентарі, активісти та бізнес-спільнота назвали незаконним та політично мотивованим, — 14 липня комісія підтвердила свій вибір, під час засідання, яке транслювалось онлайн, відправивши уряду прохання провести повторне голосування.
Бюро економічної безпеки, створене у 2021 році для розслідування економічних злочинів, з того часу зазнало критики щодо нібито використання структури для тиску на бізнес, інколи навіть шантажу, що призвело до неодноразових вимог його реформи.
В рамках оновлення агентства комісія, до складу якої входять як українські, так і міжнародні члени, 30 червня висунула на посаду очільника бюро антикорупційного слідчого Олександра Цивінського. Всі троє українських делегатів були проти кандидатури Цивінського, але їх кандидатуру підтримали одностайним голосуванням три міжнародні члени.
Надалі уряд України відхилив кандидатуру, посилаючись на лист від українських спецслужб із інформацією про нібито зв’язки Цивінського з Росією, та вимагав від комісії подати двох інших кандидатів.
Призначення нового керівника агентства до кінця липня є умовою виконання Україною зобов’язань перед ЄС та Міжнародним валютним фондом (МВФ) для отримання міжнародної допомоги, спрямованої на підтримку країни, що постраждала від війни. Згідно із законом, який регулює створення Бюро економічної безпеки, уряд має 10 днів на призначення кандидата, запропонованого комісією.
За даними юридичного аналізу, проведеного командою опозиційного депутата Ярослава Железняка, який співпрацював над законодавством щодо відбору керівництва бюро, механізму відхилення належно висунутого кандидата немає.
Відсутність міжнародної реакції лише підштовхує українських посадовців ухилятися від важливих реформ, що вже очевидно у затримках із реформуванням судової системи та митниці, в суперечках навколо Бюро економічної безпеки, а також у сфабрикованих звинуваченнях проти відомого антикорупційного активіста Віталія Шабуніна, зазначив Железняк.
«Ситуація, очевидно, стане лише гіршою — я впевнений, що наступним кроком буде атака на антикорупційні органи»
— заявив Железняк.
За словами Железняка, міжнародні партнери України із країн Великої сімки (G7), ЄС та міжнародних фінансових інституцій, таких як МВФ, досі мовчать щодо цього питання.
«Немає жорсткої реакції від G7, МВФ чи ЄС — всі дуже обережно ставляться до критики і ніхто навіть не порушував це питання»
— розповів Железняк.
«Адміністрація США приділяє цьому менше уваги, а інші знайшли виправдання у відсутності єдності в G7, тож що ми можемо зробити».
Президентська адміністрація часів Дональда Трампа дала зрозуміти, що війна між Україною і Росією для США стала менш пріоритетною, оскільки увагу спрямовано на інші кризи на Близькому Сході та відносини з Китаєм.
Уряд повідомив, що відхилив кандидатуру Цивінського через нібито загрози безпеці, які пов’язані зі старшим батьком кандидата, що проживає у Росії та має російський паспорт.
Однак Цивінський, відомий розкриттям схем незаконних захоплень землі у Києві, має допуск до державної таємниці та пройшов спеціальну перевірку, а також має понад 20 років досвіду роботи у правоохоронних органах, з яких майже десять років — у Національному антикорупційному бюро України (НАБУ).
Під час засідання комісія підкреслила, що інформація про російський паспорт батька Цивінського відома вже давно.
«У цьому листі не було жодної інформації, яка була б нам невідома до його отримання. Фактично, вся інформація, викладена в листі Служби безпеки України щодо зв’язків Цивінського з Росією, вже була врахована комісією в процесі прийняття рішення»
— заявив Донатас Малашкевичус, член комісії, під час засідання 14 липня.
Сам Цивінський раніше повідомляв, що не підтримує контактів зі своїм батьком вже десять років.
Під час сесії 14 липня комісія одноголосно підтримала рішення не проводити повторне голосування і повернула уряду лист із відповідним зауваженням.
«Конкурсна комісія вже виконала свої повноваження — наша робота завершена. Ми зробили всі кроки, передбачені законом»
— заявила Лаура Стефан, голова конкурсний комісії з відбору голови Бюро економічної безпеки.
«Я не бачу можливості для комісії повертатися до будь-якого попереднього етапу конкурсу. Ми дійшли до рішення та подали свою рекомендацію Кабінету Міністрів відповідно до чинного українського законодавства».
Комісія наголосила, що повертає документи уряду з проханням повторного розгляду, а не подає нового кандидата, щоб уникнути порушення процедур.