Ключові факти
- Унаслідок аномальної спеки та відсутності опадів річки Дністер і Дунай стрімко міліють.
- У липні більшість водотоків басейну Дністра мали водність лише на рівні 10–40% від середньостатистичних значень.
- На Дунаї місцями рівень води знизився від 1,5 до 3 метрів, що ускладнює судноплавство.
- Міління річок створює загрози для екосистем, рибного ресурсу, птахів та водно-болотних угідь, а також підвищує небезпеку пожеж.
- За останнє десятиліття-півтора в Одеській області майже третина малих річок зникла.
- Масштабних перебоїв із питною водою поки не передбачається, але загальна ситуація залишається напруженою.
Відзнаки змін на території Одещини
Липень 2026 року виявився одним із найпосушливіших за останні роки. Водність більшості річок басейну Дністра становила всього від 10 до 40% від звичайних показників. Потік води до Дністровського водосховища знизився приблизно до 21% від середньорічного багаторічного значення.
8 липня було зафіксовано найнижчий за період експлуатації водосховища добовий приплив, що свідчить про серйозне виснаження водних ресурсів у критичний літній період.
Виконувач обов’язків начальника Басейнового управління водних ресурсів Причорномор’я та нижнього Дунаю Павло Буланович характеризує ситуацію як загрозливу, проте поки що відсутньою критичною. Найсуттєвіше зниження рівня води зареєстровано на річці Турунчук — 84 см при нормі 1,82 м.
Головний науковий співробітник Інституту ринку та еколого-економічних досліджень НАН України Сергій Степаненко зазначає, що гідрологічна посуха вже охопила верхів’я Дністра. У Хотині Чернівецької області через дефіцит води протягом трьох днів не подавали воду у водопровідну мережу.
Проблеми на Дунаї
Значні проблеми із водним режимом спостерігаються й на Дунаї. Станом на 7 серпня середній рівень води на українській ділянці річки був приблизно на два метри нижчим за звичайні значення. В окремих ділянках падіння сягає 1,5–3 метрів.
Українські дунайські порти залишаються в роботі. За словами президента Асоціації українських портів «Укрпорт» Дмитра Барінова, судна продовжують заходити до Рени та Ізмаїла, а також функціонує приватний порт в Орлівці. Водночас низький рівень води створює серйозні навігаційні обмеження.
Барінов також підкреслює, що 2026 року зниження рівня Дунаю набуло екстремальних масштабів майже по всій протяжності річки. В окремих ділянках повністю завантажені баржі більше не можуть пройти через недостатню глибину.
Стан малих річок та екологічна ситуація
Проблеми торкнулися й малих річок. За останні 10–15 років на Одещині майже на 30% скоротилася кількість малого водотоку — із близько 230 водойм регіон втратив приблизно 60.
Малий Куяльник фактично перестав існувати, а Великий Куяльник приблизно на 80% втратив здатність виконувати природні функції. Це поглиблює деградацію місцевих екосистем і знижує природний захист ландшафтів від посухи.
Перспективи щодо питного водопостачання на Одещині
Незважаючи на складність ситуації, масових збоїв у подачі питної води в області наразі не очікується. Проте ситуація залишається напруженою та вимагає постійного контролю.
Жителів Одеської області закликають раціонально використовувати воду. Водоканали та служби водопостачання посилили моніторинг і працюють у режимі підвищеної готовності.
Науковці наголошують: проблема не обмежується лише поточною посухою. Підвищення середньорічної температури, посилене випаровування та частіші хвилі спеки збільшують ймовірність повторення таких ситуацій.
За прогнозами експертів, через 20–30 років клімат Української Бессарабії може трансформуватися у напівпустельний. Це ускладнить вирощування зернових і овочевих культур без впровадження масштабного зрошення.
У найближчі роки для Одеської області планують розробити стратегію адаптації до кліматичних змін, яка враховуватиме ризики посух та можливі паводки після довгих періодів мілководдя. Фахівці наголошують на необхідності довгострокового планування ефективного використання водних ресурсів регіону.
Стан найбільшого прісноводного озера Ялпуг
Озеро Ялпуг також зазнає стрімкого міління. Біля міського пляжу в Болграді рівень води опустився настільки, що дістатися її можна лише пірсом, який глибоко заходить у водойму.
Ялпуг є єдиним джерелом питного водопостачання для Болградської громади, через що проблема забезпечення населення якісною водою в регіоні загострюється.
Місту потрібна комплексна модернізація очисних споруд та насосної станції для гарантування стабільного водопостачання в умовах кліматичних змін.