Основні аспекти дискусії
- Еколог Іван Русєв звернувся з проханням не підтримувати законопроєкт №15431, що стосується мисливського господарства.
- Науковець вказує, що положення проєкту можуть легалізувати полювання із застосуванням безпілотних літальних апаратів, тепловізорів та пристроїв нічного бачення.
- За оцінкою Русєва, у документі передбачено скасування «сезону тиші» для диких тварин, що ставить під загрозу стабільність їхніх популяцій.
- Еколог критикує також положення щодо розвитку мисливської інфраструктури та зміни правил користування мисливськими угіддями.
Полювання із застосуванням дронів і тепловізорів
Доктор біологічних наук Іван Русєв звернувся із закликом заблокувати законопроєкт №15431 «Про мисливське господарство, полювання та сталий розвиток мисливської фауни». Він переконаний, що запропоновані у проєкті норми можуть радикально реформувати підходи до ведення мисливського господарства, що може завдати шкоди дикій природі.
Русєв наголошує на низці положень проєкту, які викликають серйозне занепокоєння, зокрема:
- дозвіл застосування безпілотних літальних апаратів, тепловізорів і пристроїв нічного бачення під час полювання;
- запровадження розвитку мисливського туризму;
- створення нової державної структури для контролю й регулювання галузі;
- зміну правил використання мисливських угідь.
Значну увагу еколог звертає на норму, що фактично скасовує «сезон тиші» — період, коли багато видів диких тварин народжують і вигодовують потомство. За його словами, скасування цього захисту може призвести до посилення антропогенного тиску на популяції та знизити їхню життєздатність.
Русєв також висловлює стурбованість щодо розширення мисливської інфраструктури. Законопроєкт відкриває можливість будівництва мисливських баз, спостережних веж, штучних водойм, вольєрів та інших споруд у лісових і природних масивах. Науковець зазначає, що це може обмежити доступ місцевих громад до природних територій і порушити екологічний баланс.
Додатково він вказує на перелік технічних засобів, які планують дозволити під час полювання: безпілотні літальні апарати, тепловізори, пристрої нічного бачення, електротехнічні пристрої та пристрої для відтворення звуків. За його словами, така технічна модернізація може збільшити ризики для диких тварин.
Іван Русєв критикує й запровадження поняття «небажані тварини», під яке, за його словами, можуть підпадати не лише дикі хижаки, а й безпритульні або вільно пересуваючі домашні коти й собаки на територіях мисливських угідь. Законопроєкт дозволяє відстріл таких тварин протягом усього року без отримання спеціальних дозволів.
Ще одним дискусійним моментом є механізм передачі мисливських угідь у користування строком на 20 років з автоматичним подовженням терміну. Русєв зауважує, що це може надати значні переваги фінансово спроможним користувачам і послабити права місцевих громад.
Окремо еколог підкреслює, що одним із співавторів законопроєкту виступає голова парламентського комітету з екологічної політики, що, на його думку, викликає сумніви щодо об’єктивності та пріоритетів у розробці нормативних актів.
Іван Русєв зазначає, що текст документа не відповідає базовим принципам захисту довкілля та сталого розвитку й закликає народних депутатів відмовитися від його підтримки. Також він звернувся до природоохоронних і зоозахисних організацій з проханням об’єднати зусилля для запобігання ухваленню спірних норм.
На сьогодні законопроєкт перебуває на стадії опрацювання в компетентних органах.
Водночас мисливці Одещини повідомляють про зростання чисельності хижаків у регіоні через заборону полювання, зокрема вовків, шакалів і лисиць. Вони відзначають, що це спричинило збільшення випадків сказу серед диких м’ясоїдних тварин, що, у свою чергу, підвищує ризик зараження домашніх тварин і населення.