Міністерство закордонних справ Азербайджану 14 листопада повідомило, що викликало російського посла для висловлення “рішучого протесту” у зв’язку з пошкодженням будівлі посольства Азербайджану у Києві внаслідок російського авіаційного удару.
За інформацією відомства, на території посольства впала ракета типу «Іскандер», що спричинило вибух, який пошкодив будівлю та службові автомобілі. Постраждалих серед персоналу, за даними міністерства, немає.
Ця подія може свідчити про можливе загострення напруженості у відносинах між Баку та Москвою, на тлі зусиль Кремля з відновлення двосторонніх контактів, які активно розгорталися минулого місяця.
У ніч на 14 листопада Росія здійснила масовану ракетно-дронову атаку на Київ, в результаті якої загинуло щонайменше шість осіб, а десятки зазнали поранень.
Президент України Володимир Зеленський, який раніше повідомляв, що пошкодження посольства було спричинене уламком російської ракети, розповів, що обговорив цю ситуацію під час телефонної розмови зі своїм азербайджанським колегою Ільхамом Алієвим.
Під час бесіди Алієв засудив цей удар і наголосив, що це не вперше, коли російські сили цілеспрямовано атакують будівлю посольства та інші об’єкти, пов’язані з Азербайджаном, – зазначив Зеленський у соцмережі .
Крім того, український лідер повідомив, що сторони обговорили питання розвитку двосторонніх відносин, підкресливши, що наразі існує «зелене світло» у всіх сферах їхньої співпраці.
Слід зауважити, що Баку неодноразово привертав увагу до систематичних випадків пошкодження своїх державних будівель та бізнес-активів через російські удари по Україні:
1. У березні 2022 року в Харкові було пошкоджено почесне консульство Азербайджану.
2. У серпні цього року було нанесено збитки посольству в Києві.
3. Також у серпні від російських атак постраждав нафтобазовий комплекс азербайджанської компанії Socar.
Азербайджанська сторона під час зустрічі з російським послом Михайлом Євдокимовим висловила сумнів щодо випадковості таких ракетних ударів, підкресливши:
- усі наведені факти викликають питання про навмисний характер цих атак.
У заяві міністерства підкреслено, що:
- подібні удари по дипломатичних представництвах є неприпустимими;
- було поставлено вимогу до російської сторони провести належне розслідування та надати ґрунтовне пояснення щодо інциденту.
Варто відзначити, що Азербайджан дотримується нейтральної позиції у війні між Росією та Україною, намагаючись балансувати між давньою співпрацею з Москвою і одночасно надаючи гуманітарну та енергетичну допомогу Києву.
Водночас відносини з Росією значно погіршилися після того, як у грудні 2024 року російські зенітні війська збили азербайджанський пасажирський літак над Грозним, що призвело до загибелі 38 з 67 осіб на борту.
На початкову небажаність президента Росії Володимира Путіна визнати відповідальність за цей інцидент відреагував жорсткою критикою Ільхам Алієв. Згодом напруженість зросла внаслідок російських атак по об’єктах, пов’язаних з Азербайджаном, на території України, а також через обмеження діяльності російських державних медіа у Баку.
Лише у жовтні Путін визнав, що збиття літака сталося внаслідок дій російських зенітних засобів, після чого Азербайджан звільнив керівника офісу російського державного інформаційного агентства Sputnik у Баку.