Смерті під час затримання, рейди в офісах медіа та побиті, змучені підозрювані, яких виставляють у суді — відносини між Росією та Азербайджаном, які раніше вважалися близькими, за останні дні різко погіршилися на тлі низки резонансних подій.
Найсвіжіша напруга виникла у вихідні, коли працівники правоохоронних органів Росії в Єкатеринбурзі затримали понад 50 громадян Азербайджану в межах розслідування вбивства 2001 року.
Під час операції загинули двоє братів — Зіяддін і Гусейн Сафарови, кілька інших отримали поранення.
Цей випадок викликав різку реакцію у Баку.
28 червня МЗС Азербайджану оприлюднив заяву, у якій описав вбивства як «етнічно мотивовані публічні та навмисні незаконні дії», додавши, що дії Росії «останнім часом набули системного характеру».
Інцидент є лише останнім етапом багаторічного переформатування геополітичної ситуації на Південному Кавказі. Азербайджан, Вірменія та Грузія були радянськими республіками, і Росія досі розглядає регіон як власний тил.
Проте вплив Москви на ці країни зазнає викликів — процес, який розпочався ще до широкомасштабного вторгнення в Україну і який зараз набирає обертів уже понад три з половиною роки.
Відносини Москви з Баку особливо складні. Вадим Дубнов, колумніст проєкту “Ехо Кавказу” Радио Свобода, у коментарі Kyiv Independent зазначив, що останній конфлікт є частиною ширшої та тривалої трансформації двосторонніх стосунків.
«Погіршення відносин носило системний характер»
— сказав він.
Зменшення впливу Росії
До 2020 року найближчим союзником Росії в регіоні була Вірменія, яка тривалий час перебувала у періодичному конфлікті з Азербайджаном через спірний регіон Нагірного Карабаху.
Однак після того, як російські «миротворці» не втрутилися під час Другої карабаської війни у 2020 році та блискавичної азербайджанської операції у 2023 році, внаслідок яких Азербайджан повернув собі втрачені території, ці відносини суттєво погіршилися.
«Вірменія усвідомила, що її єдина гарантія безпеки — це не Росія, а мир із сусідами»
— зазначив Дубнов.
Зміцнившись військовими успіхами, Азербайджан прагне відновити свій вплив у регіоні та переглянути відносини з Москвою.
«Після війни в Карабаху, думаю, президент Азербайджану Ільхам Алієв вважав, що отримав усе, що міг від Москви»
— додав Дубнов.
Вірменія, яка критикувала Москву за бездіяльність під час карабаського конфлікту, наближається до Заходу.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян призупинив членство країни в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), яку очолює Росія, і оголосив про плани вступу до Європейського Союзу. Нещодавно також посилилися репресії проти проросійської опозиції у Вірменії.
У той час, як Росія втрачає контроль над Вірменією та Азербайджаном, єдина країна регіону, де її вплив залишається суттєвим — це Грузія.
Дубнов заявив, що позиції Росії на Південному Кавказі тепер слабші, а Туреччина, союзник Азербайджану, стала важливим регіональним гравцем.
Напруженість між Росією та Азербайджаном
Хоча останні інциденти вивели напруженість на поверхню, аналітики вважають, що це відображення тривалого структурного зсуву у зовнішній політиці Азербайджану.
«Азербайджан був дуже стурбований своїми північними кордонами і можливим впливом Москви на національні меншини»
— зазначив Дубнов.
Він додав, що кроки Баку слід розглядати не просто як віддалення від Москви, а як спробу відновити геополітичний баланс.
«Алієв почав покращувати відносини із Заходом, особливо після повернення до Білого дому американського президента Дональда Трампа, і намагатись відновити цей баланс»
— пояснив Дубнов.
«Тож справа не стільки у погіршенні стосунків з Росією чи ухиленні від неї, скільки у відновленні балансу. А зараз просто існує більша відстань між двома сторонами».
Однак із збільшенням цієї дистанції вона все більше проявляється у формі драматичних актів взаємних кроків у відповідь.
Катастрофа літака AZAL
Поточне погіршення відносин має глибше коріння, аніж нещодавні події, і починається з трагедії наприкінці минулого року, коли російська система ППО збила пасажирський літак Азербайджану.
Повітряний судно, що летіло з Баку до Грозного в Чеченській Республіці Росії, раптово змінило курс і розбилося поблизу Актау, Казахстан, 25 грудня 2024 року. Загинуло 38 із 67 пасажирів на борту.
Хоча президент Росії Володимир Путін невдовзі після події зателефонував Алієву, щоб висловити співчуття, він не взяв на себе відповідальність за катастрофу.
Алієв пізніше критикував російське управління цією справою, звинувачуючи їх у приховуванні доказів та розповсюдженні «абсурдних версій» подій.
Дубнов зазначив, що цей інцидент не був джерелом дипломатичного розриву, але став каталізатором.
«Історія з літаком не була головним питанням. Це не було початком сварки, а радше нагодою для Баку розпочати, легалізувати і формалізувати цей конфлікт»
— сказав він.
Поїздка Алієва на парад у Москві
Наслідки авіакатастрофи позначилися і на символічній дипломатії.
У березні Росія й Азербайджан підтвердили, що Алієв прийняв запрошення взяти участь у параді на честь Дня Перемоги 9 травня в Москві — важливий жест, оскільки востаннє він відвідував цей захід у 2015 році.
Проте за кілька днів до параду Алієв несподівано скасував поїздку без пояснень.
Дубнов підкреслив, що це рішення надіслало чіткий сигнал.
«Після того, як Алієв не поїхав до Москви 9 травня, стало зрозуміло, що вибачень за збитий літак не буде»
— зазначив він.
«Ніхто не очікував прямого вибачення. Усіх, по суті, цікавила компромісна форма, яка могла б замінити вибачення».
Він додав, що відсутність Алієва була сигналом Москві, що «покращення відносин не передбачається — хоча б публічно».
Поточна ситуація
Напруга наростала з 9 травня й вибухнула останніми днями з смертями у Єкатеринбурзі, причому реакція Азербайджану вийшла далеко за межі офіційних заяв.
Уряд скасував усі заходи, організовані Росією, які мали відбутися по всьому Азербайджану. Запланований візит парламентської делегації до Москви також призупинили.
Дипломатичний розрив загострився 30 червня, коли поліція Азербайджану провела рейд в офісах Sputnik Azerbaijan — російського державного медіа, яке є одним з основних інструментів кремлівської пропаганди.
Було затримано кілька співробітників, серед яких, за даними азербайджанської влади, двоє нібито є співробітниками Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ).
Серед затриманих — головний редактор Sputnik Azerbaijan Ігор Картавих та виконавчий редактор Євгеній Бєлоусов. Саме видання назвало звинувачення «абсурдними».
У відповідь Росія викликала посла Азербайджану Рахмана Мустафаєва до МЗС 1 липня, повідомивши йому про офіційний протест через «недружні кроки і свідомі дії з руйнування відносин із Москвою» з боку Баку.
Наступного дня Азербайджан заарештував восьмеро громадян Росії, яких описали як «учасників двох організованих злочинних груп», які звинувачуються у кіберзлочинах і контрабанді наркотиків із Ірану.
Їх привели до суду в кайданках, побитими та окровавленими.
Arrested Russian citizens as they appeared in a Baku court. What a grim statement by Aliyev.
Meanwhile, Russian law enforcement agencies are arresting Azeri diaspora leaders across the country, specifically targeting owners of large markets allegedly controlled by ethnic… pic.twitter.com/iiFAbHKHKv
— Leonid Ragozin (@leonidragozin) July 1, 2025
Розмірковуючи над різким загостренням конфронтації — від смертельних затримань до рейду на офіс Sputnik — Дубнов припустив, що хоча наслідки виглядають серйозними, ймовірність повного дипломатичного розриву низька.
«Отже, я вважаю, що це триватиме деякий час — не просто кілька днів, а, можливо, кілька тижнів — але не думаю, що це призведе до чогось справді значущого»
— підсумував він.