Анкарський саміт НАТО, який слугував демонстрацією трансатлантичної єдності, приніс низку вагомих практичних результатів у сфері оборонно-промислової співпраці, а також забезпечив більшу ясність щодо тривалої підтримки України.
Водночас ключове питання залишилося відкритим: який буде подальший напрямок поступового виведення американських сил з європейської безпеки, а також які умови та строки передбачаються для прийняття Європою відповідальності, що виникає внаслідок цього.
Основні моменти, які характеризують саміт:
- підтвердження спільної політичної позиції країн-членів НАТО;
- укріплення партнерських зв’язків у виробничо-технічній сфері оборони;
- деталізація стратегій підтримки України на тривалий період.
Проте процес поступового відходу Сполучених Штатів з європейського безпекового простору залишається непрозорим і не отримав чітких відповідей на саміті.
Таким чином, хоча саміт і не змінив курс на поступове зменшення військової присутності США в Європі, він надав можливість зміцнити співпрацю в оборонній галузі та узгодити більш детальні підходи щодо підтримки України у її боротьбі.