Міська адміністрація Одеси оприлюднила інформацію про доходи від оренди пляжних територій. Незважаючи на значні внески до бюджету, які сягають мільйонних сум, стан економіки узбережжя викликає багато запитань, зокрема через низький рівень плати за оренду квадратного метра.
Зокрема зазначено:
- На сьогодні в Одесі вже 14 пляжів успішно пройшли перевірки і офіційно готові приймати відпочивальників.
- Ще 32 заявки від потенційних орендарів перебувають на етапі розгляду.
- Усі відкриті пляжні зони оснащені рятувальними постами, укриттями та базовими засобами безпеки для відвідувачів.
- У 2026 році прогнозується отримання доходу близько 11,5 мільйонів гривень за оренду 58 пляжів загальною площею приблизно 170 тисяч квадратних метрів.
- Це означає, що в середньому плата за оренду становить близько 67 гривень за квадратний метр на рік, що еквівалентно приблизно 5,6 гривень на місяць.
У зв’язку з цим деякі депутати висловлюють критику на адресу діючої системи оренди пляжів і пропонують змінити її, запропонувавши замість забудови узбережжя впровадження системи надання окремих сервісів.
Варто наголосити, що наразі в місті діє 14 офіційно відкритих пляжів, при цьому ще 32 майданчики очікують на відповідний дозвіл. Відкрите місце відпочинку має бути обладнане усіма необхідними засобами для забезпечення безпеки відпочивальників, зокрема рятувальними службами та укриттями.
Фінансові дані щодо оренди пляжів свідчать, що у 2026 році до міського бюджету надійде близько 11,5 мільйонів гривень зі 58 пляжів, які мають загальну площу близько 170 тисяч квадратних метрів. При цьому вартість оренди одного квадратного метра становить приблизно 67 гривень на рік або 5,6 гривень на місяць.
Сьогодні навіть за наявності значних бюджетних надходжень, модель оренди пляжів обговорюється і піддається критиці з боку окремих депутатів, які пропонують альтернативний підхід, що полягає у наданні послуг без проведення масштабної забудови узбережжя.
Така інформація важлива для мешканців і гостей Одеси, оскільки вона відображає поточний стан розвитку курортної інфраструктури та фінансові аспекти, що стосуються оренди пляжних територій, а також відкриває дискусію про можливі зміни у системі управління прибережними зонами.