«Ліга Сильних» залучила до роботи над законопроєктом №14389 команду з 17 експертів громадських організацій людей з інвалідністю. Мета документа — перезапустити й зробити дієвим механізм розумного пристосування на робочих місцях. Профільний комітет Верховної Ради вже рекомендував ухвалити законопроєкт у першому читанні.
18 лютого Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розглянув зміни до Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Законопроєкт деталізує, як саме має працювати система розумного пристосування для працівників з інвалідністю.
Раніше в законодавстві не було чіткого й цілісного механізму. Новий документ пропонує зрозумілу архітектуру, побудовану на трьох ключових елементах:
- розширення прав і автономії працівника з інвалідністю, який сам ініціює й контролює процес;
- створення прозорої та швидкої процедури з єдиною точкою входу й визначеними відповідальними органами;
- інклюзивність для всіх форм зайнятості та запровадження фінансових стимулів.
Юридичний радник «Ліги Сильних» Ігор Бевх наголошує: саме людина з інвалідністю має запускати процес розумного пристосування. Це потрібно, щоб заходи відповідали її реальним потребам, а не лише інтересам роботодавця.
Поняття «розумне пристосування» закріплене в Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Йдеться про індивідуальні зміни та корекції, які не створюють надмірного тягаря, але дозволяють людям з інвалідністю реалізовувати свої права нарівні з іншими.
Український закон визначає широкий перелік таких заходів у сфері праці. Це модифікація або закупівля обладнання, перенесення робочого місця, дистанційна чи надомна робота, перепланування приміщень. Також — гнучкий графік, скорочений час зі збереженням оплати, додаткові перерви, доступні формати інформації, перекладач жестової мови, допомога колег або персонального помічника, зміна змісту обов’язків без зменшення зарплати.
Для людей з інвалідністю новий підхід означає більше контролю над власною ситуацією. Вони зможуть самостійно звернутися до роботодавця й на будь-якому етапі роботи ініціювати надання розумного пристосування.
Окремі заходи можна буде отримати через службу зайнятості, інші — безпосередньо від роботодавця. Частину засобів адаптації працівник зможе забирати із собою при зміні місця роботи. Облаштування робочого місця має підтримуватися протягом усього строку трудового договору.
Ігор Бевх підкреслює: законопроєкт робить людину з інвалідністю центральним суб’єктом процесу. Вона визначає, які індивідуальні заходи їй потрібні, а держава створює інструменти для їх реалізації.
Державні процедури планують перебудувати за принципом «єдиного вікна». Територіальні підрозділи Центру зайнятості стануть спільною точкою входу для працівників, роботодавців, ФОП і самозайнятих. Рішення щодо розумного пристосування ухвалюватимуть у стислі строки.
Потребу в адаптації можна буде підтвердити не лише індивідуальною програмою реабілітації. Підійдуть також висновки лікаря з фізичної та реабілітаційної медицини, ерготерапевта або фахівця інклюзивно-ресурсного центру.
Планується створення реєстру роботодавців і адаптованих робочих місць. Це допоможе краще планувати працевлаштування людей з інвалідністю та відстежувати, де вже є доступні робочі місця.
Фінансування заходів розумного пристосування надходитиме з кількох джерел: Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Фонду соцстрахування на випадок безробіття, грантових програм та власних коштів роботодавців. Така модель має зробити механізм більш сталим.
Дослідження «Ліги Сильних» показало, що понад 62% роботодавців стикаються з бар’єрами під час найму людей з інвалідністю. Основна причина — відсутність ефективної підтримки з боку держави.
Законопроєкт пропонує зменшити кількість перевірок Держпраці. Зараз компенсація витрат на розумне пристосування майже завжди прив’язана до перевірки, що відлякує роботодавців. У новій моделі обов’язкові інспекції залишать лише для дороговартісних заходів — ремонту, перепланування, дообладнання приміщень.
Компенсаційний механізм поширюватиметься не лише на роботодавців, а й на ФОП і самозайнятих. Роботодавці зможуть повторно отримати компенсацію, якщо попереднє облаштування неможливо зберегти, наприклад, при переїзді.
Позитивну практику вже чинних компенсацій за постановою КМУ №893 планують масштабувати. Це має зробити підтримку більш доступною для бізнесу різного розміру.
За словами Ігоря Бевха, ухвалення законопроєкту спростить доступ до компенсацій і дотацій та збільшить кількість джерел фінансування. У результаті роботодавці охочіше найматимуть працівників з інвалідністю, адже держава частково покриватиме витрати на адаптацію робочих місць.
Люди з інвалідністю отримають більше суб’єктності. Вони зможуть звертатися по підтримку і як наймані працівники, і як ФОП, а заходи розумного пристосування надаватимуть як роботодавці, так і служба зайнятості.
У підсумку виграє й держава. Зросте рівень працевлаштування людей з інвалідністю, збільшаться надходження єдиного соціального внеску та податків. Ці кошти можна буде спрямувати на створення нових робочих місць, зокрема адаптованих.
Попереднє дослідження «Ліги Сильних» показало, які бар’єри бачать різні сторони. Роботодавці говорять про відсутність державної підтримки, сумніви у продуктивності працівників з інвалідністю, недоступну інфраструктуру та фінансові складнощі з адаптацією робочих місць.
Люди з інвалідністю найчастіше згадують про низькі зарплати, страх перед частими лікарняними, жорсткі графіки, недоступний транспорт та офіси, нестачу віддалених вакансій і додаткові витрати. Додаються й ризики, пов’язані з війною: від відключень електрики до бойових дій.
Матеріал підготовлений ДС «Ліга Сильних» у межах проєкту за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» (через ІСАР Єднання) та за фінансування урядів Норвегії й Швеції. Організація несе повну відповідальність за зміст публікації; він не обов’язково відображає позицію донорів.
